Хто “замовив” Андрія Колодюка і скільки це коштувало


ЧАСТИНА ПЕРША

Основи для неспеціалістів

Ринок замовних матеріалів у ЗМІ – існує

Вчитись на будь-яку тему, лікувати всі хвороби, рекламувати і піарити може практично кожен – це загальновідомий факт нашого життя, який неодноразово викликав сльози у професіоналів і експертів в реальних ситуаціях українськго і не тільки, віртуального життя. На жаль, у список видів діяльності, де не важлива освіта, базові знання або хоча б прокачана ерудиція, додалися журналістські розслідування.

Свобода слова без відповідальності, емоційність аудиторій і різноманітні інструменти комунікацій утоврюють гримучий коктейль скандалів, хайпів, дискредитації без судів і слідства. Тільки запас міцності іміджу політика, громадського діяча або бізнесмена в змозі протистояти випадковим або цілеспрямованим інформаційним сценаріям, що несуть негатив різного походження.

Всебічні огляди того, як відбувається замовлення кампаній, скільки вони коштують і які інструменти використовуються, можна погуглити і почитати. Систематизувати уявлення про подвійне чи потрійне життя контенту в Інтернеті. У кампаніях негативу і дискредитації велику роль відіграють звичні онлайн-ресурси: пожежі роздмухують у Twitter, Telegram-канали, а іноді довірливо ллють отруту і персональні звернення у діловій мережі LinkedIn.

Аналіз даних

Будь-якій людині життя потрібно прожити так, щоб про неї знав Google. І в цьому жарті є велика частка гіркої правди – необхідність присутності в Інтернет. Обсяг згадуваності імені, бренду, явища, назви компанії, товару, послуги може бути критично важливим для сучасних продажів, впливу на суспільні процеси, результати політичної боротьби. Для розуміння значущості власної інформаційної політики, крім результатів пошуку Google, має значення оцінка абсолютних цифр публікацій, позицій товарів, аналіз коментарів, мережі поширення інформації, тривалість інформацйного резонансу і багато іншого, що вже багато років надає користувачам ринок моніторингу Інтернет-джерел.

Моніторинги бувають різні, якість і можливості, як і в багатьох інших сервісах, мають оригінальні та запозичені технології, а дані часто перепродаються. Моніторинги орієнтуються на інформаційні процеси, фіксуючи кількості публікацій і дати. Для вимірювання власної інформаційної політики важливо пам’ятати, що такі системи видають клієнту те, що є в базах даних, а не відповіді на бажання користувача.

Наступним кроком в оцінці результативності та прогнозування комунікацій стали методи математичної обробки динамік згадок об’єктів дослідження, машинне навчання, застосування нейромереж. Сьогодні актуальним є також питання, як з величезної купи інформації (читай Big Data) добути значущі публікації і проаналізувати їх з точки зору ефективності, безпеки або розвитку на майбутнє. Вміння працювати з різними системами моніторингу контенту або реєстрами – критично необхідно для будь-якого сучасного розслідування, тим більше – журналістського.

Розвідка по відкритих джерелах – журналістські розслідування

Навіть дуже далекі від будь-якої розвідки люди, напевно чули, що 80% інформації розвідка добуває з відкритих джерел, і тільки решта 20% – від спецагентів, шпигунів або прослуховувань. У журналістських розслідуваннях, як і в будь-який розвідці, є місце агентам: друзі друзів, колишні і реальні партнери, співробітники та інші. Агенти захищені журналістами (відповідно до законодавства) не розкриттям джерел інформації. Маса цікавого видобувається з найнесподіваніших і різних по суті джерел – фотозвіти Instagram, державні реєстри або коментарі до постів.

Професіоналізм розслідування починається з постановки задачі, висування версій і організації командної роботи. При плануванні робіт визначаються методи і технології збору та обробки інформації, глибина пошуку даних. Визначаються способи верифікації і перевірки достовірності даних. Етап аналізу даних включає порівняння отриманої інформації, її інтерпретацію, пояснення взаємозв’язків фактів, відбраковування нерелевантних даних, прогнозування можливих взаємозв’язків. Ціла наука присвячена системі аналізу інформаційних джерел, де для ЗМІ є окремі питання про походження першоджерел, можливості тиску або корупції, незалежності від виду контенту (відео та стаття не повинні давати різні версії).

Команда в розслідуванні повинна дотримуватися певних правил – критичність до думки більшості, розподіл видів робіт між незалежними групами. Для усунення можливої ​​упередженості повинна бути забезпечена конкуренція гіпотез, шляхів вирішення і пошуку, зіставлення з інтересами однієї особи. Однією з найбільш поширених помилок розслідувань є прийняття рішення групою – безальтернативно або консенсусом, без комунікації або, навпаки, при дуже близьких відносинах в команді, неприйняттям критики не тільки ззовні, а й зсередини команди.

Криза довіри до журналістських розслідувань

А тепер уявіть, коли до типових і випадкових помилок додається Замовлення, тобто проплачений матеріал під виглядом розслідування. Або ще більше – проплачене розслідування. У такій ситуації упередженість з випадкової перетворюється в зловмисну. І що найгірше – дискредитує саму функцію Четвертої влади. У розслідуваннях державними органами Суд виступає вимірювачем звинувачення і захисту, тільки після Суду злочинець може бути названий таким. За результатами розслідувань Четвертої владою уповноважені органи повинні відкрити кримінальні справи, а до цього Суддями стають читачі. Як тільки читачі втрачають довіру – журналістські розслідування втрачають свій сенс, проплачені проекти поглиблюють кризу довіри, виключаючи з суспільних процесів дієвий інструмент в забезпеченні свободи слова і права на інформацію. «Вони всі там однакові» – головний результат недобросовісних проектів-розслідувань. Це сформувало байдужість цільових груп, відключення критичного мислення та бажання робити вибір – товари, послуги чи президента.

ЧАСТИНА ДРУГА, ПРАКТИЧНА

Пасивний будинок і активні редакції

  1. Контекст теми публікації

Популярна тема інвестиційної привабливості України складається з безлічі активностей громадських діячів, державних чиновників, інвесторів ангельських і портфельних, багато чого іншого. Андрій Колодюк, керуючий партнер AVentures, Голова Наглядової Ради Ukrainian Venture Capitaland Private Equity Association (UVCA), серійний підприємець бере активну участь у розвитку проектів із залучення іноземних інвестицій, створення екосистеми підтримки ідей та інновацій міжнародними та українськими інвесторами, розвитком ролі державних структур у фінансуванні українських розробок. Ім’я Андрія Колодюка після революції Гідності міцно асоціюється з Українським Будинком у Давосі.

У січні 2020 року традиційно відбувся всесвітній економічний форум, і наші експерти відстежували публікації преси за української участі. В процесі роботи над сюжетними лініями заходів Українського Будинку у Давосі, були виявлені різкі скачки негативу у фінальні дати проведення форуму. Твіт – шторм зі звинуваченнями безпосередньо Андрія Колодюка і набір неоднозначних публікацій зі схожими заголовками. Нам стало цікаво розібратися з чим пов’язаний такий негатив, чи є передісторія публікацій, кому вигідна ситуація і наскільки органічні аномальні показники негативую

  1. Згадки в Інтернеті і як вони виглядають

328 публікацій про Давос з 1479 знайдених про Андрія Колодюка, дає інформаційно – аналітичний сервіс attackindex.com за останніх п’ять років за запитом до своїх баз даних (більше 10000 інтернет ресурсів з 20 роками архівів), тобто 22%. Можливо, щодо інших видів активності відомої на ІТ ринку особистості, ця цифра повинна бути більше або менше, але це справа власної інформаційної політики самого Колодюка і не предмет даного дослідження. Динаміка кількості згадувань Андрія Колодюка на всіх ресурсах і в соціальних мережах з 2016-го року виглядає наступним чином:

Видно, що саме минулий тиждень перевищив амплітуду згадок за останні 4 роки, при цьому практично нульовим є весь період, а от Twitter раптом прорвало невеликим штормом. Треба відзначити, що цифри публікацій по всьому полю невеликі, тому 60 згадок вже істотно впливають на картинку. Для багатьох політиків і громадських діячів мова йде про сотні тисяч. Але математикам і формулам все одно – розрахунки і принципи працюють також для невеликих обсягів даних від півсотні публікацій. Що ще добре видно – перерва на вихідні між двома правими максимумами – запам’ятаємо цей факт.

Сервіс attackindex.com не просто фіксує те, що відбувається і дозволяє розглядати статистику сайтів і соціальних мереж, як окремо так і разом. Завдяки машинному навчанню за допомогою нейронної мережі, можна також побачити оцінку охоплення аудиторії будь-якого запиту. Аудиторія запиту згадок Андрія Колодюка за період з 2016 року досягає цифри у півмільйона людей, що, крім усього іншого, може бути використано як при плануванні комунікаційних кампаній, так і при розрахунках збитку від свідомої дискредитації підприємця.

3. Інформаційні операції – резонанс

Спеціальні алгоритми сервісу attackindex.com вміють так само визначати інформаційні операції та тривалість їх резонансу в автоматичному режимі. Чим більш червоні дати на контурній карті – тим ближче інформаційний потік до керованої загрози. На графіку – 2019 рік Андрія Колодюка з точки зору наявності інформаційних загроз. Власне, червоні області ми і будемо розглядати – там найвища ймовірність інформаційної операції. Перша, січнева – це Давос, не загроза, але просто резонансна кампанія, про інші періоди – розкажемо далі.

  1. Хроніка

20 червня 2019 року

Розглянемо часовий ряд публікацій за червень 2020 року. Скріни зроблені з системи, без перенабору тексту, будь-який користувач може їх віднайти самостійно зайшовши в систему:

Сайт «Бізнес-медіа», який згадав Колодюка першим, віднесений експертами сервісу Attack Index до категорії відносно об’єктивних, тобто з потенційною можливістю проплачених редакційних матеріалів. В огляді наступних подій видно, що він був фактично використаний для вкидання теми, яку підхопили інші, більш відомі ресурси. О 23:30 того ж 20 червня з’являється фактичний передрук первинного матеріалу, там вже присутній коментар Колодюка, але чомусь він не корелює з редакційним супроводом. Можливо, тому що ключові слова «токсичність» і «негативна репутація» вже у медіаплані?

21 червня 2019 року

21 червня 2019 року продовжують виходити матеріали на задану тему по іншим інтернет проектам. З’являється розслідування «справжньої історії», виконане в стилі розслідування, збалансоване безліччю різних думок.

Такий матеріал неможливо зробити з вечора на ранок – це підтвердить будь-який автор реального редакційного матеріалу. Тобто, ввечері, в одній редакції з’являється інтерв’ю нібито постраждалого стартапера, інша редакція розвиває інтерв’ю у публікацію з негативною конотацією тієї ж ночі, а у третій редакції до початку наступного робочого дня вже готовий матеріал, який по трудомісткості зайняв би не менше двох днів роботи уу авральному режимі (а скоріше – пару нормальних робочих тижнів).

Цікаво, що не покладаючи рук уже тиждень до того часу, до тих же 10 ранку, поспішає закінчити і опублікувати матеріал четверта редакція, хоча взагалі то вони про інше збиралися писати, але мовляв потерпілий стартапер з великим будівельним бекграундом, пішов на випередження, отримуючи різні питання від дуже ділових і таких різних редакцій, які працюють за зовсім різними редакційним планами над абсолютно різними темами.

У цю версію, звичайно можна було б і повірити, але зіставлення часу, тем, термінів і даних записів в базах даних свідчить швидше про інше – про наявність третьої сторони, диригента і, можливо, сценариста, зацікавленої у всіх публікаціях. Головне в яких – різнобічний негатив про Колодюка і його компанії, а поки що – про інвестиційний фонд AVentures.

Найпрекрасніше в цей спекотний день 21-е червня (дані про погоду теж можна знайти на attackindex.com, але тут це не принципово, просто красиво) відбувалося в соцмережах, дивіться самі:

Це автоматичні репости, що злилися в єдиному екстазі акаунтів – тимчасовому, лексичному, цілеспрямованому «… розбираємося хто що говорить …». У цьому наборі відсутні будь-яка зміна формулювань або особистих оцінок, просто однакові посади. Далі ми зустрінемо аналогічну ситуацію неодноразово. У світі користувачів такого не буває. Якщо випадково збіглися редакційні плани, гра в слова і переконливість аргументів – то це одне. Пдтримка соц профілями цієї гри, ставить крапку – користувачі соцмереж не реагують однотипно одними і тими ж словами з перервою на вихідні. Хтось замовив і оплатив рекламну кампанію, правда, скупо. Можливо, рекламний проект розглядався як ядро ​​народного обурення в темі неоднозначних лідерів інвестиційного бізнесу, але органічного зростання не вийшло. Так недоінвестована джинса спалила замовленість теми Колодюка перший раз.

IT ТРАПЛЯЄТЬСЯ РІЗНЕ. ХРОНІКА ТЕПЛОЇ ОСЕНІ 2019-ГО

11.10.2019

«Сенс життя гівна – псувати життя мудрецям» (з перевірених джерел Інтернету)

Зазвичай повз підозрілі групи і ресурси потрібно проходити повз, не читати, не репостити, не коментувати і не посилатися. Навіть якщо такий ресурс щосили намагається втертися в довіру, використовує будь-які хайпи, таргетує предмет, коментує будь-які згадки про себе коханого. Навіть якщо це схоже на редакційну політику і звідкись з’являються ресурси на рекламне просування говнопосту. Однак, якщо підозріло цілеспрямовано відслідковуються і фарбуються всі більш-менш помітні інноваційні проекти, креативні особистості, ІТ спільноти або модні стартапи – значить потрібно відвести проекту місце на особистому віртуальному кладовищі з могилами незабутніх явищ. Ці могилки корисно запам’ятати, за ними потрібно стежити – знімати інформацію і розкладати по поличках. Бо такі явища прекрасно ілюструють і супроводжують цілком значущі проекти і вже тим більше повинні бути враховані при Дослідженні розслідувань.

Необхідно пам’ятати, що власникам проекту для чогось потрібно демонстрація низької інвестиційної привабливості України. Мотиви можуть бути будь-які – компенсація внутрішніх образів і комплексів, обслуговування спонсора або чоловіка, свата, брата, перекручене задоволення особистих амбіцій, завищена самооцінка – свій варіант врешті-решт. Ще краще-дізнайтися про таке точно. У будь-якому випадку вся ця титанічна вакханалія по покриттю тонким шаром гівна інвестиційної привабливості країни не змогла набрати і трьох тисяч фоловерів. 717 накручених лайків (при середній залученості 50-60), 20 репостів з підставних акаунтів. Реклама поста пов’язана з Колодюком виглядає так:

Оцінимо пости на Андрія Колодюка в умовні $500 і на цьому зупинимося. Сподіваємося, спонсор осінніх вечірок вже починає перевіряти витрачені бюджети і замислюватися про співвідношення ціни та якості.

ЖОВТІ ЛИСТЯ НАД САЙТАМИ КРУЖЛЯЮТЬ….

Власне, в цій частині слід зазначити, що жовтень – листопад особливою активністю не вирізнялися, але і забути тему режисер-постановник не бажав. Яким способом він стимулював діставання постів 14-ого року і подавав їх як свіжі новини, науці не відомо. Можливо, це були сезонні деформації редакційних політик. Політики ще з літа писали про суди, але покидали інтригу без інформування допитливих читачів про фінальні рішення:

Характерно, що дуже різні за формою і змістом матеріальчики обов’язково містили згадки інвестиційного фонду AVentures і його власника. Це дуже схоже на щось особисте: інвестиційне, кар’єрне або конкурентне.

Саме в цей час відбуваються вибори в правління Ukrainian Venture Capital and Private Equity Association (UVCA), де Андрій повторно обирається Головою наглядової ради і повторно його очолює. Подача заявок на участь у виборах була до 31 жовтня, а 24 листопада були очікувані результати голосування. 13 грудня вони були опубліковані на сайті асоціації. Виходить, що Замовник негативу спробував вплинути на результати виборів, особливо якщо не знав внутрішньої кухні, тому що всі активності відбулися до публікації в проміжок часу, коли члени асоціації вирішували кому віддати голоси.

Грудень 2019

У грудні був повний листопад (це знову про погоду) і жовте листя продовжувало романтично кружляти по різного роду траєкторіях. Траєкторія проходила через LinkedIn. 6 грудня 2019 якийсь Ivan Novin, з юридичної компанії «Селепей, Волковецький і Партнери» розсилає повідомлення партнерам портфельних компаній фонду Aventures, опитує на предмет заборгованостей і пропонує взяти участь у колективному позові.

Місце роботи підібрано цілком логічне, компанія «спеціалізується на “ревіталізації юридично-стресових актівів та відновленні їх вартості”. Є тільки один нюанс – але важливий – такого співробітника в команді немає, загальні знайомі по мережі такого персонажа не знають. На сьогодні місце роботи в профілі змінено на ноунейм юридичну фірму. Якщо хтось знає або десь зустрічав людину з фото – буде цікаво отримати ваші коментарі.

Зверніть увагу – в тексті звернення Иванушки фігурує компанія FOX. Цей момент так само рекомендується запам’ятати, тому що відтворення всього кіно визначають саме сполучні елементи – імена, паролі, явки.

Контрудар по негативу

08.12.2019 Андрій Колодюк на своїй фб сторінці заявляє – «на всі компанії, в яких я є со-акціонером, готується рейдерське захоплення». Хороший приклад контрнаступу, але без продовження, а могло би й бути. Інформаційну стійкість репутації підтверджують десятки органічних репостів.

Ряд онлайн ЗМІ підтримують новину:

Перше повідомлення: ЛІГА.Tech , 2019.12.08 23:42

ХРОНИКА СІЧНЯ 2020

Так зустріла їх Ненька, точніше – її деформовані сини

Пропускаючи Новий рік та інше затишшя, ми швидко перемістилися на кінець січня. Що не випадковим чином збігається з поверненням організаторів Українського Будинку у Давосі додому. В аеропорту Бориспіль делегацію зустрічали… та інші редакційні особи…

24.01.2020

У п’ятницю 24.01.2020 о 9:31 виходить сенсаційний матеріал на AIN.ua з відтінком новизни – не повірите, про ту саму FOX від Іванушки.

Основа матеріалу – публікація 2017 року подружжя Станіслава Юрасова (журналіст Ліга.Tech), журналіста Вікторії Власенко (сьогодні InMind, тоді – РБК Україна), де DivanTV дає свій коментар, але його не цитують. Як витягли у 2020-й рік цю новину, відкриті джерела замовчують – чи то старина Google підказав, чи то журналісти один з одним люблять спілкуватися про минулі справи, чи то сценарист річного кіно добре і якісно стежить за Андрієм (не плутати з великим братом), але факт залишається фактом – вся “свіжа” новина – це добре забуті події.

18.01.2017 – “свіжа”добре забута новина

26.01.2020

Далі тиша, двадцять п’ятого – субота – вихідний, ніхто не працює, неділя аналогічно (такого ж ніколи не було – пам’ятаєте початок? І ось знову…), але до вечора у активних користувачів Twitter зриває дах, вони розуміють, що їх улюблений сервіс DivanTV піратить прекрасну телекомпанію американського вільного ринку, власник улюбленого сервісу заплутався у судах, боргах і мідних трубах і абсолютно незрозуміло, як же продовжувати далі дивитися телевізор. Тому поділившись рівно навпіл, 20 на 20 осіб, в 22.08 і 22.11 кожна група, в дві порції, розганяють одну й ту ж тему.

У цих твітах зачаровує все – і відсутність будь-яких лайків, коментів або ретвітів. І профілі, зареєстровані в один і той же час – березень / квітень 2014 року. І однакові імена з різними фотографіями. І інші пости з рекламою чого попало – в тому числі продажів черепиці в Криму і на території країни агресора. Загалом прикупили розгін посилання, скупо і тупо. В черговий раз недоінвестована джинса спалила тему замовлення на Колодюка. Хайпу вихідного дня не вийшло.

27.01.2020

Редакція повернулася на роботу і приступила до важкої роботи – лайкати свої пости і коментувати одне одного. З моменту публікації матеріалу всі співробітники редакції AIN.ua наколядували один одному 85 лайків. При цьому через пости інших персонажів, рекламуючи той самий матеріал, бруднитися в пряму і світити сюжети – некамільфо. Органічного зростання зацікавленості аудиторії знову не вийшло.

Шокує інше, що стосується цінностей та редакційної політики. «Моя робота класна тим, що ми можемо собі дозволити все…». Розумієте ?! Баланс думок, достовірність джерел, зіставлення версій… Кому воно треба ?! І ніхто не спинив, не доповнив, навпаки – все супер під постами від співавторів, від начальників, щоб не сказати – співучасників. Про принципи і засади журналістики, судячи з усього, згадують тільки в зручних випадках – джерело не розкривати, свобода без відповідальності і т.д. і т.п.

29.01.2020

О 16:18 на прес-реліз DivanTV реагує Ліга.Tech, нарешті з’єднавши Колодюка, його громадську діяльність для залучення інвестицій, Давос і сервіс інтерактивного телебачення. У матеріалі використано коментар від DivanTV. Прес-реліз надавався за запитом, тому на просторах мережі ви його не знайдете. Журналістські стандарти Ліга.Tech дозволяють редакції не розміщувати першоджерело, оскільки посилання на нього не можливе.

Тут доречно сказати, що типова помилка українських компаній мовчати в періоди протікаючих криз. В основі помилки лежить припущення, що в такий спосіб не роздмухується великий і жахливий хайп. Шансів проскочити зазвичай мало, зате нормальні журналісти, партнери або друзі їхню позицію не знайдуть ніколи. А недруги і корисні ідіоти напишуть свою власну історію, яку старина Google не впустить і проіндексує. Потім можна скільки завгодно пропонувати грошей за очистку кешу пошукової системи, але цей бізнес по розводу мовчунів має цілком вагомі бюджети.

31.01.2020

Ліга.Tech робить другу публікацію – здається все заради ключових слів у заголовку:

Далі йдуть мляві рерайти – є такі сайти, передруковують все, що ворушиться, не заморочуючись з заголовками і змістом. Тим паче є маса Інтернет-користувачів, яким все одно, що і де читати, головне – емоції під власний настрій.

Лютий 2020

3 лютого, початок нового тижня і нова публікація від колег – причому пісня стара – з грудня люди досліджували хто ж хоче рейдернути Колодюка, потім свята, АIN зі своїми піврічними працями, і ось нарешті, по обіді опубліковано все, що збирали два місяці.

Матеріал не можна сказати, що зовсім без ознак журналістських стандартів – цитати друзів і ворогів, нові погляди на старі проблеми, спроби розкопати факти і отримати думки зацікавлених осіб. Але навіщо ставити заголовок з ключовими словами у формолюванні явно замовного характеру? Оптимізатори трафіку порадили на чужому хайпі підвищити свої шанси потрапляння до пошукової видачі? Звільніть цих заголовків-мейкерів, вони обманюють очікування цільової групи і знижують довіру до проекту.

Відзначимо час виходу – 13:45. Тому що невідомий диригент, що затаївся на тиждень, на всяк випадок репостнув посилання AIN. Може згадав, що погано відпрацював, а може і сигнал отримав. А може це власна сітка редакції, щоб проводити потихеньку розгони. Але використовують її вкрай криво і не ефективно. Головне в комплекс обслуговування включити таку можливість. Ну або сервіс attackindex.com зловив не весь обсяг розгону, але тоді і народ розгін теж не спіймав і не покористувався. Викинуті гроші, одним словом.

ЧАСТИНА ТРЕТЯ, АНАЛІТИЧНА

Прогнозування і трохи науки

Не такий страшний чорт, яким його малюють. Справа сервісу з автоматизованого визначення інформаційних загроз визначити критичні точки, дати інструмент за визначенням набору сюжетів, тимчасові ряди публікацій і багато іншого. В даному випадку інформаційний стан Андрія Колодюка виглядає у великому масштабі класичною інформаційною операцією.

Інформаційні операції проводяться для зміни існуючого контексту. В даному випадку – у репутаційній атаці. Проблеми проектів, існування яких не доведено, без фактажу, трохи конспірологічних висновків, трошки кешу і справа в капелюсі. Наївний замовник упевнений, що вже зробив свою справу. Але так не буває, повернення інвестицій під великим питанням.

Система визначає останні два тижні областю невизначеності і майже хаосу, тобто математично вибудувати амплітудне або сценарне прогнозування не є можливим. На малюнку представлений графік коефіцієнта Херста, який застосовується для моделювання поведінки фінансових ринків. З 2014 року науково обгрунтовано і показано на практиці,  що він підходить для застосування оцінки стабільності інформаційних потоків.

Чи буде завтра нова кампанія або затишшя на півроку – прогнозувати важко. Однак, розуміючи контекст і допускаючи гру нервів Замовника, можна припустити можливість нових вкидань і версій.

Резюме по версіях замовлення

  1. Кредитори вирішили завдати шкоди репутації Колодюка. Найняли редакції, затвердили план на пару років, координують редакційні проекти, агенції цифрового просування. Навіщо Кредитору зменшувати вартість боржника і його активів? При спрацюванні, негативі шанси Кредитора знижуються, активи дешевшають, грошові потоки зменшуються. Тим більше, коли на сцені раптом з’являються ініціатори позовів на пару десятків мільйонів доларів (або це вони самі?). За умови нормальності ринкових відносин, дана версія здається висмоктаною з пальця.
  2. Імідж на імідж – конкурент у громадському секторі щодо посилення позицій України для залучення інвестицій. За рахунок нанесеного репутаційного збитку посилити власні позиції, домогтися покразення своєї кар’єри. Не виключений варіант «не діставайся ти нікому». У будь-якому випадку слід відстежувати хто буде вибудовувати власні комунікації в цій області, претендувати на обрання в громадських організаціях, створювати нові структури, претендувати на ймовірні державні бюджети.
  3. Виконавець може бути і Замовником, тобто його власністю або дуже тісній аффіляціі. Тут доречно згадати анекдот «як пес Полкан сам себе налякав» і спробувати зрозуміти хто ж власник. AIN, ймовірно, знаходиться в центрі замовленої довгостроковій кампанії.
  4. Хворі люди, як і корисні ідіоти завжди знайдуться на широких просторах глобального світу. Ніколи не припинять довгостроково і перспективно поливати негативом що завгодно і коли завгодно. Але навряд чи будуть витрачати матеріальні ресурси на промо-підтримку.
  5. Ерефія – малоймовірно, ресурси явно не підключені. На твіттері ці люди не економлять.
  6. Винятки – всі матеріали і набір фактів взяті з відкритих джерел, немає ніякого інсайду, відомого тільки близьким людям. Значит не партнери і не колеги, або вони дуже хитрі.

Фінанси співають романси

Висхідні умови для розуміння структури інвойсів.

2019 рік: вкид – інтерв’ю, AIN- стаття з просуванням у соціальних мережах, MC.today, Ліга.Tech статті. Осінній AIN, юрист ручної роботи в LinkedIn.

2020 рік: AIN розслідування, розгін в соціальних мережах, шторм. Продовження теми в харчовому ланцюжку Ліга.Tech два разки, MC.today, додаткове просування в соціальних мережах і гуглі.

Прайс листи сайти іноді ховають, іноді не показують зовсім. Проте на AIN і Ліга.Tech ціни знайшлися. MC.today барвисто розписує повну продажність всього під будь-які забаганки клієнта, але ціни сором’язливо ховає під красивими словами, прикладами і формулюваннями, тому візьмемо до уваги середній рівень між двома колегами по ринку:

У AIN ексклюзивна рубрика або спецпроект коштують 50 або 100 тис. грн. З урахуванням, що січнева публікація висить під плашкою «Вибір редакції», призначимо за такий матеріал 100 тис. грн. В публікацію входить розміщення на сторінках проекту в соціальних мережах. Кампанію по розгону більше, ніж в тисячу доларів оцінити важко (посилання на матеріал у початку дослідження). Літні публікації оціном у $75 за штуку з просуванням. Тобто при річному контракті – 11 000 доларів, скоріше мінус 50%, ніж плюс. Якщо Замовник дискредитації афілійований з проектом – то до звичайних витрат можливо просто додати премію. Недорого.

Найдорожчий редакційний формат на Лізі по прайсу без просування коштує 16 тисяч, 5 публікацій на задану тему, можливий максимум у 80 тисяч, зі знижкою – $3000.

Обіцяна середня сума бюджету для MC.today за весь період $7000.

Розгін в Twitter не вартий і сотні зелених, але про всяк випадок накинемо $1000. Врахуємо січневий шторм і платну рекламу в Facebook. Це вже згаданий сумнівний ресурс на 500 доларів США.

Тобто 22 500 доларів за рік, мінус знижки. Щоб не десятка в результаті була витрачена. До речі, збігається з градацією цін в експертному матеріалі.

Ліричний відступ. Найбільше за 25 років в медійному бізнесі, було соромно не за колег, а за Клієнтів. За міжнародних і за місцевих. За те, що вони платять за редакційні матеріали, підкуповують журналістів і менеджерів. За те, що дозволяють співробітникам брати відкати за бюджети. За відмивання бюджетів і небачені в світі знижки. Просто соромно. І їхні відгуки навіть можна почитати в описах того як всебічно можна продавати журналістику.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА РЕДАКЦІЙНОЇ ПОЛІТИКУ НЕСЕ ФОП

Юридичної особи, на якому значиться AIN, практично не виявлено. За рекламу оплату може приймати ФОП 3й групи без ПДВ, тобто річний дохід до 5 млн гривень з необмеженим числом співробітників і 5% податку на дохід. Безкоштовні системи з моніторингу реєстрів і зв’язків підприємців ФОПів, афілійованих з персоналом або керівництвом не знайдено. Так само, як і юридичної історії створення та розвитку цього проекту. Про яку віртуальну химеру писали в новинах? Хто кому і в якій країні «продавав» цей проект? Невже ухилення від сплати податків?

Керівник AIN займається зовсім іншим бізнесом – у всякому разі саме так думає держава Україна. Зауважимо, що «комбінатор» звичайно не найкращий слово для брендування на пострадянському просторі, але це справа смаку цільової аудиторії.

У замітці про входження у віртуальну химеру є список попередніх місць роботи поточного керівника AIN і нові досягнення попередніх роботодавців, аерокосмічних, не побоїмося цього слова:

https://zik.ua/ru/news/2019/06/11/kak_maks_polyakov_yz_zaporozhya_y_noosphere_ventures_rabotayut_s_nasa_y_big_1590729

https://tech.liga.net/technology/interview/maks-polyakov-firefly-aerospace-my-budem-delat-8-raket-v-god

Уважно почитавши матеріали про космічні досягнення колишніх роботодавців в далекій вільній країні, вже не здається дивним цифровий відбиток в Дніпрі «Агентства Інтернет Новин». Тому що за даними відкритих систем типу Прозорро уповноважені особи дніпровського AIН укладають контракти з Южмашем, космічною надією України.

Юридична особа MC.today схоже працює офіційно, напевно, і рахунок в банку є, а значить є і юридична відповідальність.

Юридична особа Ліга.Tech теж присутня, повинна бути і юридична відповідальність за заголовки своїх журналістів.

ВИСНОВКИ

Кампанія негативу проти Колодюка відбулася і може отримати продовження. Були присутні необхідні ознаки координації декількох сайтів, ресурсна підтримка просування в соціальних мережах, спільні хештеги. Яка з версій ймовірного замовника більш життєздатна – вирішувати читачам. Зазвичай, життя вносить свої корективи і приховане стає явним. Вартість ресурсів можна оцінити в рамках від 10 до 20 тисяч доларів США. Юридична відповідальність за редакційний матеріал важкодосяжна і, можливо, дорожча за судові утримки, підказує здоровий глузд.

Так і хочеться сказати – все, як завжди. Але принаймні є інструмент, який розкладає все по поличках і дозволяє швидко знаходити таємні зв’язки і скоординовані матеріали, тому що сервіс attackindex.com читає і аналізує все, залишаючи вибірковість в споживанні контенту емоційним людським істотам.