Звільнення керівника Громадського телебачення та середня зарплата в Україні

За допомогою системи Infostream та спеціально розробленої рубрикації з різних областей ми ділимося темами, які ставлять на порядок денний українські медіа. Результати надані за тиждень 27 січня – 3 лютого 2019 р. Топові теми можна побачити в таблиці нижче. Зазначимо, що деякі теми вже стали постійними на порядку денному через вибори, що поступово наближаються – це новини політики, ціни на газ, різні заяви та матеріали про різні політичні сили. Також «прописалися» у постійно цікавих трендах коливання курсу валют.

Нагадаємо, що Наглядова рада Національної громадської телерадіокомпанії України ухвалила рішення про дострокове звільнення Зураба Аласанії з посади голови правління Громадського мовлення. Судячи з попередніх протоколів, колишнього керівника звинувачували у порушенні трудового законодавства, необґрунтованих преміях вищому керівництву та інших гріхах. Наприклад, у протоколах йдеться про чемпіонат світу з біатлону, який значився у річному плані НОТУ. Повідомляється, що правління згадало про цю подію лише за місяць до її початку, через що не вдалося гідно організувати трансляцію. Також за два роки канал так і не розпочав виробництво власних інформаційних та суспільно-політичних програм.

6 лютого було опубліковано протокол засідання, де шостим пунктом йшов розгляд питання щодо дострокового припинення контракту з головою правління ВАТ «НОТУ» Аласанією. Сам Аласанія називає причини звільнення необґрунтованими, а також заявляє про порушення з боку членів Наглядової ради під час голосування щодо дострокового розірвання контракту.

Для початку розглянемо медіакартину, що відображає приводи для згадки роботи Зураба Аласанії за допомогою системи Attack Index. Як ключове слово для пошуку ми використовували прізвище, оскільки воно досить рідкісне. Система визначила індекс атаки – 7 (високий, є всі ознаки присутності штучного впливу та/або наявності інформаційної операції). Тимчасовий проміжок – весь минулий рік та початок нинішнього (рис. 1). Спостерігається 4 пікові крапки з приблизно однаковим часовим проміжком.

Рис. 1

Рассмотрим инфоповоды, которые послужили толчком на пиковых точках:

Як бачимо, всі інфоприводи мають негативне забарвлення та стосуються результатів роботи телеканалу UA:Перший. При цьому основна маса джерел, які розповсюджують медіаповідомлення – українські (рис. 2). Щоправда, серед них немає інформаційних агентств, але профорієнтовані видання «Телекритика» та «Медіаняня» посідають 4 та 5 позиції.

Рис. 2

Attack Index також визначила наближеність до шаблону інформаційної атаки у 20-х числах вересня, коли серед топових була новина про те, що UA:Перший відключили за борги (рис. 3).

Рис. 3

Поверхневий контент-аналіз матеріалів дає розуміння загальної тональності та аргументації – Аласанія неодноразово звинувачувалася в нецільовій розтраті бюджетних коштів, що виділяються каналу. При цьому в UA:Перший заявляли про те, що вводять антикризові заходи, серед яких відпустки для персоналу власним коштом, урізання премій, обмеження в прийомі на роботу і таке інше. А дефіцит критично необхідних коштів до кінця 2018 року становив 220 млн грн. Вже виходячи з кількості критичних матеріалів можна було зробити висновок про те, що керуєте НОТУ не протримається на своїй посаді надто довго, особливо з огляду на заявлений президентом курс на боротьбу з корупцією (що явно працює навіть не наполовину, проте).

А ось тема середніх зарплат циклічно виникає в інфопросторі. Зараз вона явно пов’язана з передвиборчими перегонами, як і курс долара, що падає. Система Attack Index оцінила індекс атаки у 6. Зазначимо, що піків інтересу за минулий рік було чимало, і нинішній навіть набагато нижчий (рис. 4).

Рис. 4

Розглянемо докладніше топові новини за минулий період, пов’язані з темою середньої зарплати в країні:

Цікаво, що багато де фігурує цифра у 10 тис. грн, причому в більшості випадків такі публікації з’являються у регіональних медіа, лише один раз – у всеукраїнському (Дзеркало тижня). А ось топова публікація у річницю подій на Майдані «вилізла» в росмедіа і демонструє дані, які «опублікувала одна з українських інтернет-майданчиків» (без посилання на джерело).

Загалом варто відзначити досить позитивну тональність та динаміку на цю тему. Але є один жирний мінус – серед джерел поширення немає інформагентств, ні офіційних сайтів, ні навіть відомих аналітичних медіа (рис. 5).

Рис. 5

Максимум – в актуальній на сьогодні публікації за 29 січня 2019 р. портал «Моє місто» посилається на сторінку Урядового порталу, який у свою чергу подає дані Держстату. Але до першоджерела недосвідчений громадянин, звичайно ж, не докопуватиметься. Ситуація трохи нагадує сформовану в харчопромі (ми писали про це в одному з попередніх досліджень), коли держоргани не розгортають навколо своєї роботи та змін, що впроваджуються, досить резонансну інформаційну кампанію. У результаті позитивна динаміка може «потонути» в негативних медіаповідомленнях за рахунок активнішого поширення останніх, як це було з публікацією про порівняння продуктового кошика в Україні та країнах Європи з урахуванням зарплат.

Демонструє це та визначення системою дати наближення медіаактивності до шаблону інформаційної операції. Це найбільший сплеск минулого року – 13 жовтня (рис. 6).

Рис. 6

Цього дня найбільшого резонансу набула публікація «МВФ визнав Україну найбіднішою країною в Європі» у виданні «Час Харків». Причому посилається на це медіа чомусь не на сам звіт МВФ, а на сторінку економіста та керуючого приватним інвестиційним фондом на фондовому ринку США Володимира Компанійця. Тут знову напрошуються паралелі з вищезгаданою ситуацією в харчопромі, коли вплив на громадську думку відбувається за допомогою експертів (можливо, що навіть уявних чи самопроголошених). Подібна ситуація спостерігатиметься доти, доки медіа маніпулюватимуть аудиторією, не публікуватимуть посилання на першоджерела та спекулюватимуть на негативі, який продається краще, а виконавча влада не налагоджуватиме зв’язку з громадськістю та співпрацюватиме з виданнями та телеканалами, особливо профільними.