За допомогою системи Infostream і спеціально розробленої рубрикації за різними областями ми ділимося темами, які ставлять на порядок денний українські медіа. Результати надані за тиждень 14-21 листопада 2018 р. Топові теми можна побачити в таблиці нижче.
Цього тижня Україну й Європу об’єднують протести водіїв, що досить символічно. Варто зазначити, що у Франції протести не в новинку – лише цього року в країні пройшли дві хвилі страйків. Перша – проти пенсійної реформи. Пенсіонери були незадоволені підвищенням внеску, який відраховується з їхніх пенсій, на 1,7 %. Він не компенсується і становить втрату до декількох сотень євро на рік. Друга хвиля протестів пройшла проти реформи французької державної залізничної компанії SNCF. Вона вводить конкуренцію в залізничний сектор, а також скасовує особливий статус і пільги для її співробітників. Обидва рази протести не мали ніякого ефекту – влада не змінила своїх рішень.
І цього разу прем’єр-міністр Франції Едуар Філіпп поки відмовляється йти на поступки протестувальникам проти підвищення акцизу на бензин. В уряді Франції вже заявили про те, що не відмовляться від фіскальної політики й політики щодо захисту навколишнього середовища. Вони передбачають збільшення акцизу на паливо, в тому числі дизельне, для стимулювання переходу на екологічно чисті автомобілі. З 1 січня 2019 р. акциз на бензин у Франції виросте на 6,5 %, на ДП – на 2,9 %.
Такі прецеденти цікаві для України в контексті її становлення як правової країни. Влада може піти на значні поступки й змінити законопроект. У такому випадку скарбниця недоотримає, за попередніми підрахунками, близько сотень тисяч гривень. Також це буде означати, що влада лояльна до тих, хто відкрито йде на порушення законодавства. Нагадаємо, що заборона на ввезення автомобілів на єврономерах і раніше діяла, але в законі не було прописано жодних санкцій та механізму покарання за це порушення. І вже завтра на вулиці можуть вийти продавці «сірої» та «чорної» техніки з вимогами прибрати податки й акцизи, або власники незаконної зброї, що вимагають його простої та безкоштовної легалізації. Якщо ж законопроект буде прийнятий у тому вигляді, в якому він поданий, нинішня політична еліта втратить до 2 млн голосів потенційних виборців. Такі гострі прецеденти є визначальними щодо подальшого статусу для нашої країни. Особливо цікаво в цьому контексті подумати в напрямку того, що більшість українських громадян часто мрійливо говорять «а ось в Європі…» в контексті виняткової соціальної захищеності та наявності благ, а не таких випадків.
Оскільки графік за запитом «євро бляхи» не відображає принципово нових результатів за тиждень, повернімося до подій у Франції. Для побудови графіка в Attack Index використовувалися словосполучення «Франція протест» і період від початку президентства Еммануеля Макрона до листопада 2018 р. Індекс атаки був оцінений на 7 – досить високий, що свідчить про те, що таке словосполучення – не рідкість для новин, а українське інфополе досить насичене інформацією про події у Франції, і наші медіа постійно вводять її в порядок денний.
Однакові піки активності припали на кілька періодів – листопад 2017 р. (протест проти проведення мусульманами молитви на вулиці), травень 2018 р. (акції протесту проти політики Макрона), вересень 2018 р. (протести проти нестабільності банків). Але нинішній інформаційний сплеск і його «хвіст» перевищують попередні майже в півтора рази (!), що видно на рис. 1.
Рис. 1
Серед джерел новин в Уанеті інформагентства й великі інфопортали займають не дуже високі позиції – 6 ( «Інтерфакс»), 11 – (ВПС) і 13 ( «Радіо Свобода») – рис. 2. Але в карті зв’язків «Інтерфакс» займає першу позицію, а інші медіа вже посилаються на нього (рис. 3).
Рис. 2
Рис. 3
Також система Attack Index визначила, що три з трьох представлених сплесків збігаються з шаблоном інформаційної операції на досліджуваному періоді: 24 червня 2018 р., 14 вересня 2018 р. і 17 листопада 2018 р. (рис. 4). Цікаво, що найбільше відхилення в графіку в липні цього року було спровоковано скандальним інфоприводом про те, як радник президента Франції побив протестуючого на мітингу в Парижі.
Рис. 4
Нинішні українські реалії та паралелі з французькими виглядають не надто втішними в світлі новин про постраждалих у ході протестів. В Україні поки масштаби залишаються скромнішими, але від результату цих акцій залежить набагато більше, ніж може здатися на перший погляд.
Ще одна міжнародна тема, яка безпосередньо стосується України, – обрання голови Інтерполу. Її попередній президент, Мен Хунвей, був звільнений зі скандалом. Після офіційного запиту Інтерполу в Пекіні повідомили, що Хунвей був затриманий за підозрою в «порушенні закону». Претендентів на його пост було два: віце-президент організації росіянин Олександр Прокопчук і Кім Чен Ян – представник Південної Кореї, старший віце-президент Інтерполу. Після оголошення кандидатів на представника Росії обрушився вал критики у зв’язку з тим, що підозрюваний у зв’язках з розвідкою генерал Прокопчук використовував розшукові механізми організації для політичних переслідувань на користь РФ.
Так, американські сенатори закликали голосувати проти російського кандидата на пост глави Інтерполу. Державний секретар США Майк Помпео повідомив, що на виборах директора Інтерполу Сполучені Штати підтримають кандидатуру Кім Чен Яна. Помпео також закликав інші держави наслідувати приклад США. Представники Литви заявили, що їхня країна може вийти з організації, якщо її очолить Прокопчук.
Делегація України намагалася перешкодити призначенню Прокопчука в Дубаї, де 18 листопада розпочалася 87-та сесія Генеральної асамблеї Інтерполу. Зокрема, як заявив глава МВС Арсен Аваков, наша країна розгляне питання про припинення членства в Інтерполі в разі обрання президентом представника Росії. «Всі ми добре знаємо, як РФ зловживає можливостями Інтерполу для боротьби і переслідування політичних опонентів… Перспектива для агресора Росії очолити Інтерпол – гібридна загроза для всього світу», – зазначив Аваков в ході 87-ї сесії Генеральної асамблеї Інтерполу. Акцію проти цього призначення також запустили українські активісти і правозахисні організації.
21 листопада новим главою міжнародної правоохоронної організації Інтерпол на два роки обрано кандидата від Південної Кореї Кім Чен Яна. Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що низка країн тиснула на процес виборів.
У свою чергу, в МЗС України схвалили обрання представника Південної Кореї на посаду глави Інтерполу. Прес-служба МЗС заявила, що відомство буде підтримувати його зусилля зі зміцнення ефективності та авторитету цього механізму глобального правоохоронного співробітництва. У заяві також є красномовні деталі, які говорять про спланованість інформаційної кампанії: «З моменту, коли Росія зробила спробу отримати контроль над Інтерполом, висунувши свого кандидата на пост глави цієї організації, українські дипломати, наша національна поліція провели активну кампанію з країнами-партнерами». Зазначається, що її метою було не допустити реалізацію задумів РФ про використання цієї організації для ще «більш масштабного втручання, саботажу, підриву зусиль міжнародної спільноти щодо досягнення Інтерполом статутних цілей, а також для виконання планів російських спецслужб на території іноземних держав». Використавши інструменти Attack Index, ми отримали цікаву інформаційну картину. Спершу графік був побудований з обмеженням по країнах. Для України – оцінка інфозагрози становить 7 (висока), а крива виглядає таким чином (рис. 5):
Рис. 5
Попередній «сплеск» припадає на 5 жовтня, коли в Китаї пропав вже колишній глава Інтерполу Мей Хунвей. А випереджаючий нинішню хвилю інфопід’єм – з новини про те, що організацію може очолити представник Росії. У топ-20 джерел інформагентства «Укрінформ» і УНІАН займають всього лише 14-е і 20-е місця відповідно, зате на 3-му місці опинилася ТСН (рис. 6). А в карті зв’язків на «Укрінформ» посилається топове джерело – новинний портал UAZMI, який індексується чомусь краще, і вже посилань на нього – набагато більше (рис. 7).
Рис. 6
Рис. 7
Ну і на закуску – графік інформаційної операції (рис. 8) з піковою точкою штучності створених інфохвиль 15 листопада, в період затишшя перед сплеском 17 листопада.
Рис. 8
Для російського інформпростора графік виглядає ідентично (рис. 9). Але диявол, як то кажуть, у деталях. Такого гладкого періоду спаду-затишшя перед нинішньою інформаційною хвилею з різким (і неприродним) стрибком графіка тут немає.
В топі російських джерел новин – так само більше інформагентств (4-е, 5-е і 6-е місця, рис. 10), на які в основному й посилаються.
Рис. 10
Графік інформоперацій відрізняється вже дуже помітно – на ньому три хвилі, на відміну від українського, хоча дата пікової точки (15 листопада) збігається (рис. 11). Чим же викликана ще одна хвиля 21 жовтня? Це період затишшя перед серією російських новин 25 листопада, присвячених військовій виставці, де був представлений ряд пристроїв для армії (комплекс-вбивця безпілотників, мисливець на танки, глушилка для навігації, підводний автомат та ін.).
Рис. 11
Як же висвітлювалися новини іноземними медіа? Щоб дізнатися це, ми змінили в рядку пошуку Attack Index кириличне слово «Інтерпол» на латинське Interpol та обмежили систему сайтами на латиниці (країни світу – всі). Індекс атаки знову склав 7, але графік заграв новими фарбами (рис. 12). На відміну від українського і російського графіків, пік новин про зникнення колишнього глави Інтерполу припадає на 8 жовтня, а штучний період спаду – на 5-те, коли на попередніх графіках у цей період був пік. Нинішня хвиля виглядає більш згладженою, причому її пік припадає на 21 листопада, в день обрання нового глави, а не перед цим, як в українському чи російському графіку. Причому значна частина новин присвячена не лише виборам президента Інтерполу, а й черговій відмові Косово у членстві в організації.
Рис. 12
Список джерел теж заслуговує на увагу: після видання Irish Times (ірландська масова газета (!)) другим іде… Kyiv Post. І вже нижче – позиції британського щоденника Daily Mail, ще нижче – низки міжнародних російських медіа – Russia News.Net, Sputnik International, ТАСС, які переплюнули навіть таких гігантів, як The Guardian, Washington Times і Reuters (рис. 13).
Рис. 13
Графік інформаційних операцій істотно відрізняється від російського й українського. Інтенсивність хвиль, відстань між ними та періоди затишшя свідчать про те, що акценти в некириличному сегменті Інтернету розставляються на інших новинах. Хоча система демонструє штучність інфохвилі саме 15 листопада, як і на попередніх графіках, також у період затишшя, але перед сплеском, який в міжнародних новинах досяг максимуму до 21 листопада. Саме в цей період спаду в міжнародних новинах заговорили про кандидата в президенти Інтерполу від РФ.
Як бачимо, прозора заява МЗС України про кампанії не була голослівною – вона була ще й інформаційною. Насичення інформаційного поля інформацією про вибори президента Інтерполу, заява глави МВС Арсена Авакова з масовою репликацією в міжнародні медіа, підключення країн-партнерів та їхніх публічних заяв дають привід говорити, що українські інформаційні кампанії вже можуть бути ефективними на міжнародній арені та впливати на реальний хід подій .
