За минулий тиждень не лише наших співвітчизників, а й багато країн сколихнула новина про напад на українські судна в нейтральних водах Азовського моря.
За допомогою системи Infostream та спеціально розробленої рубрикації за різними областями ми ділимося темами, які ставлять на порядок денний українські медіа. Результати надано за тиждень 22-29 листопада 2018 року. Топові теми можна побачити в таблиці нижче. Цього тижня практично всі тематичні блоки так чи інакше зачіпають введення воєнного стану, оскільки воно стосується всіх сфер життєдіяльності українців.
Після відкритої атаки українських суден в Азовському морі та їх подальшого захоплення 25 листопада інші теми нашого інформаційного простору відійшли на другий план. І друга головна тема – подальше введення воєнного стану в 10 областях країни. В рамках моніторингу цього тижня було досліджено ескалацію військового конфлікту на море, а також інформаційні кампанії агресора, що їй передують.
Відкрита агресія РФ на межі з піратством стала кульмінацією судноплавного конфлікту. Так, про це написало навіть всесвітньо відоме британське видання The Economist: «Атака стала кульмінацією зростаючого тиску Росії на Україну протягом останніх шести місяців. Спочатку Росія анексувала Крим в 2014 році, тепер обмежує доступ до східних українських портів у Чорному морі, а звідти – до Середземного моря й решти світу». 16 травня Росія відкрила Керченський міст, який занадто низький для того, щоб великі кораблі могли пройти. ВМФ Росії також перекинув п’ять кораблів з Каспійського моря в Азовське. З тих пір російська берегова охорона блокувала прохід десяткам українських та іноземних суден понад 140 разів у період з травня по серпень. Угода від 2003 року між Україною і Росією передбачає співпрацю у використанні Азовського моря і Керченської протоки. Зараз же Росія контролює обидві частини протоки. Відразу після атаки 25 листопада росіяни заблокували Керченську протоку танкером.
Реакція міжнародної громадськості була різною, але більшість країн Європи, а також США, виступили на підтримку України. Першими з заявами виступили країни Балтики (Литва, Латвія, Естонія), Польща й Румунія, в наступні дні до них приєдналися Чехія, Німеччина, Франція, Великобританія, Словенія, Іспанія, Ісландія, Люксембург, Голландія, Канада. Також українське питання розглядалося в НАТО, ОБСЄ, ООН. Частина країн висловила нейтральну позицію, а на підтримку РФ прямо не висловилося жодна держава. Зазначимо, що 27 листопада МЗС України зібрав іноземних послів з приводу нападу Росії на Азові. Їм «по хвилинах» довели, що росіяни атакували українські військові кораблі без усяких на те підстав, оскільки українські моряки свідомо робили все, щоб їх не звинуватили в провокації.
Для моніторингу інформаційних хвиль в системі Attack Index були використані такі ключові слова: «Азовское море» і «украинские корабли». Індекс атаки при обмеженні пошуку різними періодами й країнами залишається незмінним – 6 (досить високий і свідчить про наявність штучного втручання в інфопотоки).
Графіки з обмеженнями щодо медіа Росії з різні періоди незмінно демонструють наявність спланованих інформаційних операцій. Наприклад, графік за серпень-листопад 2018 року показує дві точки очевидного втручання в інфопотік – 23 жовтня і 25 листопада.
Рис. 1
Перша дата характеризується наявністю двох головних новин на тему Азовського моря, які були досить гучним «тривожним дзвіночком». Одна з них пов’язана із заявою глави євродипломатії Федеріки Могеріні на пленарній сесії Європарламенту про «мілітаризацію Азовського моря», яка загрожує безпеці країн Європи, а також із її засудженням будівництва Кримського моста, який перешкоджає вільному судноплавству. Друга новина – про продаж конфіскованого російського судна «Норд», який навесні затримали прикордонники в зв’язку з незаконним виловом риби. Пікова точка хвилі, яка почалася 23 жовтня, припадає на 25 жовтня, коли було прийнято резолюцію Європарламенту щодо Азовського моря, в якій звучало попередження для РФ, що в разі посилення конфлікту проти неї будуть введені нові санкції. У відповідь на неї в Азовське море були додатково введені два російських військових судна.
Серед топ-20 джерел новин у Рунеті не так вже й багато офіційних – ТАСС, «Федеральне агентство новин», «Эхо Москвы» та «Рамблер» (рис. 2). Більшість джерел – або відкриті платформи для публікації («Конт»), або сайти з красномовними назвами типу «Новоросинформ», «Антимайдан». Ще одне вкрай цікаве видання, створене в середині 2014 року з очевидними цілями, «Украина.РУ» лідирує в павутині зв’язків між медіа – на нього посилаються найбільше (рис. 3).
Рис. 2
Також система Attack Index визначила, що три з трьох представлених сплесків збігаються з шаблоном інформаційної операції на досліджуваному періоді: 21 вересня, 20 жовтня і 21 листопада (рис. 4). Найбільший сплеск спровокувала новина про те, що глава українського МЗС Павло Клімкін під час Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку планує обговорювати ситуацію в Азовському морі (рис. 4).
Рис. 4
Моніторинг інформаційної картини з використанням тих самих ключових слів, але в період із січня по листопад 2018 року, крім ідентичних з попереднім графіком сплесків і відхилень, показує штучне втручання в інфопотік на початку квітня в зв’язку з затриманням вищезгаданого судна «Норд» та його подальшим арештом (рис. 5). У російських новинах звучали фрази про «агресію українських прикордонників» і «намір затримувати усі судна, що виходять із Криму». Також абсурдного змісту новини з’явилися в середині липня, наприклад, під заголовком «На Украине предложили заминировать Азовское море».
Рис. 5
Топ-20 джерел новин, до речі, ідентичний розміщеному вище – кілька офіційних видань розбавляють більше десятка очевидно створених для «вкидань» в інфопростір. А ось у павутині зв’язків видно цікаву відмінність: найбільше посилань у цей період було на «Конт», так звану «платформу для соціальної журналістики», де будь-який бажаючий може розміщувати свої публікації, а нібито кращі з них (звичайно ж, на гострополітичні теми і в потрібній тональності) потрапляють у топ рейтингу. Таким чином досить легко створюється видимість «громадської думки» й «незалежності думок експертів».
Рис. 6
Що стосується графіків інформоперацій, вони демонструють досить багато різких сплесків. Найвищий (навіть вище листопадового) припадає на 29 березня, на наступний день після затримання судна «Норд», перед сплеском 4 квітня. Крім того, досить високу інтенсивність можна побачити 1 червня і 6 серпня (друга навіть порівнянна з листопадовою). З чим же вони пов’язані? У публікаціях за першою датою лідирує «Антимайдан» з повідомленням про те, що «Азовское море превращается во внутреннее море РФ», а подальший розвиток теми до 6 червня досягає апогею з заголовками на зразок «Украинские власти признали превосходство России на Азовском море».
6 серпня в інформпросторі виникла ціла низка новин про те, що РФ блокує українські порти, але головна новина звучить як «России закроют выход в море» нібито про те, що Україна звернеться в НАТО для перекриття Босфору і Дарданелли.
Рис. 7
Ще один графік був побудований з тими самими ключовими словами й локалізацією, але з січня 2017 року по листопад 2018 року.
Рис. 8
За 2017 рік найбільший сплеск спостерігаємо 14 вересня. Інфопривід для цього виявився досить дивним – поглиблення дна Азовського моря. Причому домисли з цього приводу виявилися ще більш дивними – нібито робиться це для проходження флоту НАТО. Варто зазначити, що в українській пресі практично ніяких згадок про це рішення немає. Зате в російських ЗМІ історія з поглибленням дна досить популярна: про це повідомляють РБК, «Пятый канал», «Звезда», «Труд» і багато інших. Причому новину поспішили продемонструвати в глузливому ракурсі, наприклад, «В Сети высмеяли желание Украины углубить Азовское море» і багато подібних. Єдине російське медіа, яке спромоглося вияснити, що мається на увазі під «поглибленням», – ТАСС.
Що ж стало приводом для такого раптового сплеску? Всього лише інформаційне повідомлення на міському порталі Маріуполя: «Кабінет Міністрів України підтримав рішення про переміщення з акваторії Чорного моря в акваторію Азовського моря земснаряда “Меотида” і криголама “Капітан Білоусов”. <…> В акваторії Маріупольського та Бердянського портів пройдуть роботи з днопоглиблення». У його матеріалі замдиректора Морського гідрофізичного інституту РАН Антон Георга-Копулос пояснює: залучені Україною судна дозволяють проводити роботи лише в прибережній зоні, тому говорити про поглиблення Азовського моря некоректно.
Власне, хвиля, яка свідчить про наявність інформаційної операції, потрапляє якраз у період цього інфоприводу (рис. 9).
Рис. 9
І ще один графік із ключовими словами «Азовское море» та «украинские корабли» був побудований за допомогою Attack Index з тим самим тимчасовим обмеженням (січень 2017 – листопад 2018), але вже за кириличними сайтами всіх країн. Від російського з попереднього запиту він відрізняється майже відсутністю яскраво виражених сплесків в 2017 році і набагато меншою інтенсивністю хвилі в квітні 2018 року (рис. 10), пов’язаної з арештом судна «Норд».
Рис. 10
Зазначимо, що за весь період в джерелах лідирують українські новинні ресурси (рис. 11).
Рис. 11
Система також визначила, що за заданий період саме квітневі інфохвилі найбільш імовірно збігаються з шаблоном інформаційної операції (рис. 12). Сюжет під назвою «Крымское судно “Норд” арестовано украинским судом» має 1141 розповсюджувача, серед яких – жодного великого видання або інформагентства, зате є такі: «Телеканал Звезда», «Век.ру», «Антікор.com.ua», «Южная правда», «Народный Корреспондент», «Ведомости», «X-True.info», вже згадані раніше «Конт», «ПравдоРУБ», «E-Gorlovka.com.ua».
Рис. 12
Як бачимо, Азовський конфлікт – це не подія одного дня. Інформаційні атаки російської сторони траплялися з періодичністю приблизно півроку, при цьому тема повністю не вщухала, досягнувши свого апогею в жовтні цього року, коли в водах Азовського моря виникли систематичні проблеми з проходженням транспорту. Наостанок пропонуємо прогностичний графік Attack Index (рис. 13). Значення коефіцієнта Херста на нинішній період коливаються між 0,9 і 0,95, а чим ближче значення до 1 – тим стабільніший процес. Відповідно, коефіцієнт демонструє стабільність для зростаючого інфотрафіка, а скачки відповідають хаосу форс-мажору з подальшим вирівнюванням нового інформаційного процесу.
Рис. 13
