За допомогою системи Infostream і спеціально розробленої рубрикації за різними областями ми ділимося темами, які ставлять на порядок денний українські медіа. Результати надані за тиждень 11-18 січня 2019 року. Топові теми можна побачити в таблиці нижче.
Минулого тижня російський «Газпром» зірвав проведення технічних тристоронніх консультацій щодо транзиту газу після 2019 року між Росією, Україною та Єврокомісією. Заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль заявила: «Єдине, що залишається робити – не давати “Газпрому” ніяких виключень і поширювати на всі його проекти, особливо на “Північний потік-2”, всі норми ЄС, чого Україна вимагає вже давно».
А глава правління «Нафтогазу» Андрій Коболєв на прес-конференції 18 січня зазначив, що газові контракти між «Нафтогазом» і «Газпромом», укладені в січні 2009 року, були вкрай невигідними для України і завдали їй шкоди в $32 млрд. Нагадаємо, що 5 березня минулого року «Газпром» заявив, що направив «Нафтогазу» повідомлення про початок розірвання контрактів у суді. У зв’язку з цим Україна направила позов проти Росії до Світової організації торгівлі, а в червні «Нафтогаз» подав до Стокгольмського арбітражу позов з вимогою переглянути тариф на транзит газу по контракту «Газпромом». До кінця року сума позовних вимог склала $12 млрд. При цьому позиція Росії щодо рішень Стокгольмського арбітражу не змінилася – вона їх не визнає.
21 січня тристоронні переговори, присвячені транзиту російського газу в Європу через українську газотранспортну систему, завершилися. Зустрічі передували двосторонні переговори Росія-Єврокомісія та Україна-Єврокомісія. «Газпром» запропонував продовжити чинні контракти з НАК «Нафтогаз України». Українська компанія розглядатиме договір протягом двох місяців.
Цікаві подробиці контракту озвучив на своїй сторінці в Facebook виконавчий директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко: «Газпром» готовий продовжити поточний контракт із «Нафтогазом», але не включаючи туди гарантії за обсягами транзиту, тобто після побудови «Північного Потоку-2» «Газпром» зможе знизити транзит через Україну до нуля. Він також висловив позицію про те, що справжні переговори щодо транзиту можуть бути лише після «відновлення балансу у відносинах між «Нафтогазом» і «Газпромом». На думку «Газпрому», це може відбутися або в разі скасування рішень Стокгольмського арбітражу в апеляційному суді, або в разі «мирової угоди» між «Нафтогазом» і «Газпромом».
Як бачимо, тема залишається досить болючою та актуальною вже тривалий час, з огляду на, що російська сторона продовжує, незважаючи на численні суперечки, в тому числі в Європарламенті, будівництво газопроводу «Північний потік-2». Вже побудовано близько 20% і подальші роботи йдуть за графіком. У перспективі, при його запуску він збільшить залежність ЄС від «Газпрому», який вже поставляє близько третини обсягів газу в ЄС.
Ми провели дослідження теми за допомогою Attack Index із фільтрами за країнами (Україна або Росія) та обмеженням за часом – минулий рік та січень цього року.
За результатами пошуку в українському сегменті система продіагностувала індекс атаки 8 (високий). Пікова точка за кількістю публікацій припадає на березень 2018 року (рис. 1). 2 березня найбільше охоплення отримав матеріал «Газпром почав розірвання контрактів з Нафтогазом на постачання і транзит газу». Наступний за ним пік також спровокований цією темою (найпопулярніший сюжет – «”Газпром” офіційно направив повідомлення “Нафтогаз України” про розірвання контракту»). Поки що тема нинішніх переговорів має набагато менший резонанс порівняно з березневим.
Рис. 1
Зазначимо, що в топ-20 джерел публікацій як за весь період, так і за пікову дату дуже мало аналітичних медіа (за винятком «Дзеркала тижня» та «Економічної правди»), а інформагентства знаходяться ближче до кінця списку (рис. 2 і 3 ).
Рис. 2
Рис. 3
Графік інформаційних операцій показав, що 1 представлених сплесків збігаються з шаблоном інформаційної операції на досліджуваному періоді – 28 лютого 2018 року (рис. 4).
Рис. 4
Серед топ-5 сюжетів за дату інформаційної операції лідирує вже згаданий нами вище, причому з великим відривом ( «”Газпром” почав розірвання контрактів з “Нафтогазом” на постачання і транзит газу»), а серед топ-10 відповідних їм ресурсів – розповсюджувачів інформації немає жодного інформагентства або аналітичного видання (рис. 5).
Рис. 5
Навіть поверхневий контент-аналіз цього матеріалу свідчить про те, що він є проросійським. Його інфопривід звучить повністю з боку РФ: «У російській компанії заявили, що Стокгольмський арбітраж керувався подвійними стандартами. Російський монополіст компанія “Газпром” почав негайну процедуру розірвання контрактів з Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України” на поставку і транзит газу в Стокгольмському арбітражі. Про це повідомив глава правління “Газпрому” Олексій Міллер, повідомляє російська компанія на своїй Facebook-сторінці». І навіть подальша згадка про Стокгольмський арбітраж не звучить як аргумент на користь української сторони. Резонанс цього сюжету свідчить про чергове втручання країни-агресора в інфополе України.
Наступний пошуковий запит був обмежений інфополем РФ. Система визначила індекс атаки 7 (є всі ознаки присутності штучного впливу та наявності інформаційної операції). Але графік активності виглядає інакше, піків інтенсивності спостерігається набагато більше. Найвищий, як і в українському сегменті, припадає на березень 2018 роки (рис. 6).
Рис. 6
Найбільш резонансний матеріал – «”Газпром” офіційно повідомив “Нафтогаз” про розірвання контрактів на поставку і транзит газу», він має досить нейтральний емоційний окрас і лише констатує факти й деталі щодо Стокгольмського арбітражу.
Але, на відміну від українського графіка медіаактивності, в російському спостерігається набагато більший сплеск у січні цього року (пікова точка – саме 18 січня, коли були зірвані переговори). Публікації пов’язані якраз із згаданою подією, в топі виявився матеріал «”Газпром” може припинити транзит газу в Європу по території України, – Коболєв». Але система Attack Index не визначила цей сплеск як інформаційну атаку. Один із представлених сплесків збігається з шаблоном інформаційної операції на досліджуваному періоді – це 1 березня 2018 року (практично день у день з українським інфополем, рис. 7). У топі за цей день – матеріал «”Газпром” припинив поставки “Нафтогазу”», що має вже чітко негативне емоційне забарвлення стосовно української сторони.
Рис. 7
Серед топ-5 сюжетів операції перші два дублюють повідомлення про розірвання контракту, а серед топ-10 відповідних їм ресурсів – розповсюджувачів інформації немає жодного інформаційного агентства або відомого аналітичного медіа, зате є сепаратистські портали на кшталт «Антимайдану» або забороненого в Україні «РИА Новости» (рис. 8).
Рис. 8
Як видно за результатами аналізу попередньої інформаційної операції, штучне втручання в інформаційну хвилю було явним, і навіть поверхневий аналіз повідомлень дає зрозуміти, що проросійські джерела інформації в Україні є досить активними. Нинішня ситуація поки що демонструє іншу динаміку, але на піку ескалації незавершеного конфлікту між «Газпромом» і «Нафтогазом» інформаційна картина не є завершеною. Діагностика українського медіасередовища щодо прогнозу розвитку близька до хаотичного коливання або загасання (рис. 9).
Рис. 9
