Всі вже вивчили кандидатів у президенти в ставленні до анексії та окупації? Тепер подивимося НАТО.
Практично всі свої електоральні рішення громадяни України приймають на підставі інформації, отриманої від медіа. Відсоток виборців, що мають персональний досвід стосовно кандидатів у президенти, мізерно малий, як малий і відсоток людей – учасників агітаційних мітингів.
Одна з проблем споживання інформації зі ЗМІ – коротка пам’ять споживача. Ніхто не пам’ятає, що було минулого тижня, рік тому і тим паче – до війни. Хороша пам’ять у поєднанні з сучасними технологіями – дуже корисний інструмент в оцінці процесів і наших кандидатів.
Кандидати і НАТО в цифрах
Цифри підтримки громадянами шляху України в НАТО ростуть і перевалили за 60 %. Можна задатися питанням – що первинне? Інформація про самому союзі, його власні кампанії, інтерпретації політиків або медійні дослідження та аналітичні матеріали?
З березня 2015 року кількість публікацій зі згадками НАТО (в контексті України) на понад 10 000 сайтах склала 878 484. Максимальні сплески були в дати проведення самітів НАТО, однак загальна кількість досить рівномірно розподілена по днях, а сила резонансу оцінюється в 6 балів з 10 можливих. Теми сюжетів дня з максимальними показниками:
22.09.2015 – 2543 публікацій зі згадуванням НАТО, з них тисячі сто п’ятьдесят один раз про головний сюжет – Столтенберг: Україна може розраховувати на практичну підтримку НАТО;
09.07.2016 – 3356 публікацій з НАТО, 1662 розповсюдження сюжету – Варшавська декларація: Країни-члени НАТО посилять підтримку України;
10.07.2017 – 3459 публікацій, 872 розповсюджень сюжету – Порошенко просить НАТО створити фонд підтримки українських військових; 655 передруків сюжету – Генсек НАТО: Країни альянсу ведуть переговори щодо постачання зброї на Україну;
12.07.2018 – 3533 публікацій, 1466 розповсюджень сюжету – Порошенко: Ми не будемо ні в кого питати, стати членом НАТО чи ні;
7.02.2019 – 2103 публікації, 1351 раз опубліковано сюжет – Україна офіційно закріпила курс в НАТО і Євросоюз; ЗМІ РФ у цей день поширювали сюжет (усього 31 раз) – Перекреслили фундамент, на якому створені: Соловйов назвав кінцем держави України рішення про НАТО; проросійські українські політики аж 12 разів засвітилися з сюжетом – Рабинович: У влади навіть в думках немає закінчувати війну. А Медведчука вона просто боїться.
Як на цій картині виглядають кандидати в президенти? Антинаукова відповідь – страшно 🙂
Зеленський, Гриценко і Бойко з березня 2015 року згадували НАТО разом аж 17 030 разів, що становить 1,9 % від загальної кількості публікацій. Ну або приводу не давали ЗМІ помітити свій контент. Тимошенко забезпечила 14 824 публікацій, або 1,7 % від загальної кількості, і протягом усіх років не обходила це питання. При цьому 30 % сказаного припадає на передвиборний квартал 2019 року. Порошенко згадували разом з НАТО 243 693 рази, або 27,7 %. Така активність є логічною для чинного президента воюючої країни та прагнення до НАТО всіх прогресивних сил.
Зауважимо, що за цей період в базі знаходиться 3 601 986 документів зі згадуванням Порошенко. Тобто разом з НАТО чинний президент згадувався 6,77 %, що в загальній картині ніяк не говорить про зловживання темою інтеграції України в євроатлантичний союз.
У таблиці прекрасно видно масштаб цифр Зеленського і Бойко. Так само прекрасно видно, що прокинулися вони, як і за іншими дослідженнями, – лише на вибори. І встигли сказати про НАТО відсотків на 70 більше, ніж за всі попередні роки. Ми не говоримо при цьому про позитивне або негативне тло таких матеріалів. Їх просто не було. І саме це важливо пам’ятати, що б вам не розповідали зараз.
Графічне відображення наведених цифр ще більш наочно показує, хто і як прокидався в важливому стратегічному питанні українського шляху. І не вина графічного пакета, що три графіка Зеленського, Гриценко і Бойко найбільше нагадують середній палець, що встав в пустелі. Таке воно, відхилення від середньої кількості публікацій в часі 🙂
Правильні комунікації
Наявність власної інформаційної політики, взаємодія зі ЗМІ та вміння комунікувати з суспільством далеко не завжди залежать від того, що хтось когось кудись не пускає. Сучасні технології дозволяють одній окремо взятій людині бути і телеканалом, і газетою, і радіоточкою. І конкурувати з класичними медіа. Українські вибори більше ніколи не будуть схожі на попередні. Досвідченим політикам варто повчитися бути сучасними. А громадянам варто повчитися розрізняти голограми віртуальних героїв і відповідальних спікерів. Це стане в нагоді вже дуже скоро в набагато більшому масштабі – парламентська осінь вже почалася.
Ще більше досліджень читайте на Attackindex.com – сервісі автоматизованого визначення інформаційних загроз і резонансу.
