За допомогою системи Infostream і спеціально розробленої рубрикації за різними областями ми ділимося темами, які ставлять на порядок денний українські медіа. Результати надані за тиждень 30 листопада – 7 грудня 2018 року. Топові теми можна побачити в таблиці нижче. Цього тижня частина тематичних блоків перетинається, оскільки протести «жовтих жилетів» у Франції з кожним днем провокують усе нові наслідки.
В галузевому українському медіапросторі минулого тижня сталося невелике пожвавлення. Верховна Рада прийняла в другому читанні та в цілому законопроект про врегулювання порядку маркування харчових продуктів та введення штрафів за надання недостовірної інформації на упаковці. Повна його назва – «Про інформацію для споживачів про харчові продукти» (№ 8450). Примітно, що стосується він також і реклами, і місць громадського харчування. «Проектом закону забороняється використання інформації, яка може ввести споживача в оману. Вказана заборона поширюється також на рекламу і уявлення харчових продуктів », – написав на своїй сторінці в ФБ заступник глави комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко.
Закон був розроблений за участю фахівців Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів і експертів Проекту Європейського Союзу «Вдосконалення системи контролю безпеки харчових продуктів в Україні».
Нагадаємо, зараз маркування продуктів нормується держстандартами (ДСТУ), які відрізняються для кожної галузі. За новим законом на кожній етикетці обов’язково повинен бути повний список інгредієнтів, включно з вмістом цукру, харчовими добавками та барвниками; наявність алергенів та їхній вигляд (лактоза, горіхи); обмеження для вживання – вводиться інформація про небезпеку для діабетиків; зазначення країни або місця походження харчового продукту; зазначення способу переробки і зберігання, а також те, чи може продукт заморожувати повторно; для фаршу і заморожених продуктів треба вказувати вміст води в кг продукту, якщо її більше 5 %. Мінімальна висота шрифту для написів не може бути менше 1,2 мм або 0,9 мм, якщо упаковка маленька.
Документ гармонізований із законодавством Європейського Союзу та є логічною складовою нової системи безпеки харчових продуктів, яка сьогодні впроваджується в Україні та заснована на європейському підході «від поля – до столу». Фахівці продринку кажуть, що закон про маркування продуктів – потрібний, він розроблений і прийнятий з урахуванням досвіду і вимог єврокраїн. Але працювати він буде переважно на зовнішньому ринку, куди хочуть пробитися наші виробники, а ось на внутрішньому ринку все залежатиме від дієвості контролю.
На жаль, не можна сказати, що навколо законопроекту була розгорнута інформаційна піар-кампанія. Продовольча сфера в нашій країні загалом висвітлюється в медіа в негативному ключі: журналістські розслідування на тему неякісного складу продуктів і страв у закладах громадського харчування, прострочення й контрафакту, порівняння цін в Україні та країнах Європи з урахуванням зарплат, хайп навколо вершкового і пальмового масла, перевірки закладів ресторанного господарства проектами типу «Ревізор» та багато іншого. Такий інформаційний фон створює переважно негативний імідж сфері виробництва й продажу продовольчих товарів.
Для підтвердження цієї гіпотези ми використовували систему Attack Index. Ключові слова для пошуку – «продукти харчування» з уточненням «закон», пошук по Уанету. Індекс атаки з початку поточного року – 6 (досить високий і свідчить про наявність штучного втручання в інфопотоки). Як бачимо, графік досить хаотичний та з безліччю перепадів. Відхилення від норми система визначила в лютому, квітні, травні, вересні та листопаді цього року (рис. 1). Інформаційні приводи були суцільно негативними – подорожчання продуктів, зіпсовані й підроблені продукти в супермаркеті, можливі перебої з продуктами через воєнний стан тощо.
Рис. 1
Система визначила, що найбільша інфохвиля припадає на 21 травня. Топова публікація за цей день – «Зіпсовані продукти та підроблені товари: що продають українцям» із посиланням на «жовте» видання «Сегодня». При цьому в самому матеріалі йдеться, крім усього іншого, про те, що Держпродспоживслужба проводить безліч перевірок, і головним порушенням, за її результатами, не було жодне із зазначених у заголовку. 74,8 % випадків порушень були пов’язані з відсутністю необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, а от реалізація товарів з вичерпаним терміном придатності зайняла всього 17,2 %. Крім того, видання «УН», що передрукувало публікацію, посилається на дослідження невідомих авторів про те, що «кожен четвертий економить на їжі» та робить прогноз, який ні на чому не ґрунтується, про те, що «скоро продукти в Україні будуть коштувати дорожче, ніж в Європі».
Трохи менший сплеск 29 серпня викликала публікація про масове отруєння шаурмою та подальші перевірки МАФів, де її готують, Держпродспоживслужбою. На графіку, що демонструє емоційне забарвлення публікацій, саме ця хвиля має найбільшу різницю в сторону негативних публікацій (рис. 2).
Рис. 2
Ще одна дата пікової активності з високим показником відхилення від норми – 4 квітня. У публікаціях за цю дату вперше зустрічається згадка про норми маркування продуктів харчування. Цього дня набув чинності Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я і благополуччя тварин». Норму розроблено з урахуванням стандартів і вимог Європейського Союзу та за підтримки експертних рекомендацій фахівців з ЄС. Закон посилює перевірки суб’єктів господарювання – вони стали ризик-орієнтованими та будуть проводитися набагато частіше, ніж раз в 2-5 років, як це було раніше. Підприємства перевіряються в залежності від ступеня ризику для життя і здоров’я людей. Інспектори Держпродспоживслужби здійснюють перевірки згідно з актом. Цей документ повинен містити вичерпну кількість питань для перевірки та бути публічним, що мінімізує корупційні ризики.
Крім того, під час надходження звернення від фізичної особи щодо якості харчового продукту державні інспектори повинні відбирати зразки продукту. Наприклад, для проведення лабораторних досліджень на предмет наявності немолочних жирів у молочних продуктах. Також причиною штрафу може стати неправильне маркування продуктів. Крім того, збільшено штрафні санкції за реалізацію непридатної та простроченої продукції й кормів.
Але паралельно з новинами про цей важливий закон в інфополі з’явилася хайпова публікація про порівняння цін на продукти харчування в Україні та Польщі (із зазначенням у співвідношенні з зарплатами).
Варто підкреслити, що ані в топі публікацій за весь досліджуваний період, ані в топі за дату максимальної інформаційної активності (2018.04.04) немає інформаційних агентств (рис. 3 і 4). Мало того, в списку трапляються сайти місцевостей ДНР/ЛНР, наприклад, «06277.com.ua Добропілля» або «Життя Добропільського краю», або дивні ресурси на кшталт «Інформбюро ПСПУ (Прогресивної соціалістичної партії України)».
Рис. 3
Рис. 4
А ось топ джерел у період максимального інформаційного сплеску сповнений популярних ресурсів (рис. 5), але чимало з них публікують антиукраїнський контент або працюють за методом «40 на 60», придуманим ще Геббельсом. Він полягає в тому, що медіа 60 % своєї інформації подають нібито в інтересах своєї країни. Заробивши таким чином довіру аудиторії, 40 %, що залишилися, використовують для надзвичайно ефективної, завдяки цій довірі, дезінформації. Наприклад, аналітичне видання «Дзеркало тижня» лише на 10-му місці в рейтингу, а інформагентство «Інтерфакс» – на 19-му. В карті зв’язків також бачимо на першому місці проросійське медіа NewsMir.info (рис. 6)
Рис .5
Рис .6
Ще цікавіше виглядає графік інформаційних операцій (рис. 7). Пік шаблону інформопераціі система визначила 21 травня, коли вийшов розглянутий вище матеріал про підробки продуктів та прострочку.
Рис .7
Але уваги заслуговує ще одна інфохвиля – 29 березня. Її спровокувала публікація порталу «РИА Новости Украина», заблокованого на території України через кілька днів після виходу цього матеріалу, під назвою «Нова система держконтролю: продукти стануть якіснішими – Дорошенко». І тут ситуація схожа з матеріалом «Зіпсовані продукти та підроблені товари: що продають українцям» – зміст не зовсім відповідає заголовку. У врізі матеріалу говориться: «Експерт Олексій Дорошенко зазначив, що до 2008 року українці вибирали продукти очима, а не гаманцем, але після значного зниження платоспроможності впала і якість продукції», потім зустрічаються фрази на кшталт «до 2008 року ми взагалі з вами ніколи не говорили про неякісну продукцію, що в неї кладуть дешеві замінники […] бо ми з вами хотіли вибрати якісний продукт, і неважливо, скільки він коштував». Лейтмотив інтерв’ю – за попередньої влади громадяни були більш платоспроможними, в країні не було кризи, тому в харчовій промисловості не було порушень. До слова, зауважимо, що посилання саме на цього експерта часто зустрічаються в таких медіа, як «Сегодня», 112, «Обозреватель», «СТРАНА.ua», причому на першій сторінці пошукової видачі Google публікації за участю експерта йдуть під заголовками про неякісні продукти та їхнє подорожчання.
Узагальнюючи наш математичний і контент-аналіз, маємо не надто втішні висновки: сфера виробництва й реалізації продуктів харчування потребує більш потужної піар-і антикризової підтримки. Особливо це стосується донесення до аудиторії нових норм і стандартів, що уніфікують харчову сферу з країнами Євросоюзу. Крім того, додаткового просування потребують виробники, що пропонують нові або особливі групи товарів – органічні, еко-продукти, вегетаріанські, продукти для алергіків (безглютенові, безлактозні тощо), спортивне харчування. Таким чином не лише підвищиться імідж України як надійного експортера товарів продуктової групи в інші країни, а й поступово буде змінюватися культура споживання українців (над чим поки трохи працює тільки МОЗ).
