Тема революції «жовтих жилетів» у Франції не зникає з медійного поля та стала безпрецедентним явищем. Цього тижнія заговорили про втручання Росії в її ескалацію.
За допомогою системи Infostream і спеціально розробленої рубрикації за різними областям ми ділимося темами, які ставлять на порядок денний українські медіа. Результати надані за тиждень 7-14 грудня 2018 року. Топові теми можна побачити в таблиці нижче. До речі, тема протестів у Франції не залишає медіаполе вже майже місяць та обростає все новими особливостями й подробицями.
Серед топових тем в Україні навіть на тлі воєнного стану виділилася новина про «Укрпошту». Президент Петро Порошенко прокоментував скорочення її відділень у селах і припинення доставки пенсій. Нагадаємо, що реформування державного поштового оператора почалося більше року тому, але такі соціальні за своєю суттю послуги, як доставка пенсій, дотуються з держбюджету. Конфлікт почався через те, що «Укрпошта» планує припинити доставку пенсій у тому випадку, якщо новий тариф на цю послугу не буде затверджений до 1 листопада 2018 року. Зазначалося, що Міністерство інфраструктури як регулятор встановило новий тариф на доставку пенсій ще в листопаді 2017 року, проте його не узгоджують в Міністерстві соціальної політики та Пенсійному фонді. Збитки «Укрпошти» від доставки пенсій цього року досягли 1 млрд грн. «Укрпошта» підвищила тарифи на доставку листів і посилок на 40 % з 10 вересня цього року. Другий етап підвищення тарифів почнеться з 1 січня 2019 року.
Після цього Петро Порошенко наказав забезпечити доставку пенсій, припинити звільнення листонош і зберегти відділення в сільській місцевості.
Система Attack Index діагностує індекс атаки за ключовим словом «Укрпошта» – 7. Це свідчить про те, що компанії варто провести роботу з репутаційного менеджменту й антикризового піару для підвищення довіри клієнтів і зміцнення на ринку як комерційного гравця (рис. 1).
Що стосується резонансної міжнародної теми, то нагадаємо, що протести «жовтих жилетів» стали відповіддю на рішення уряду підвищити податок на бензин і дизельне паливо з метою знизити викиди вуглекислого газу в атмосферу. У сукупності з повільним зростанням рівня зарплат, погіршенням якості державних послуг і популярною в масах думкою, що податкові реформи сприяють перш за все багатому класу, це стало приводом для масових протестів по всій території Франції. Потім рух «жовтих жилетів» трансформувався з протидії підвищенню податку на паливо в більш широкі вимоги підвищити купівельну спроможність середнього класу.
Але у цієї події є також цікава податкова передісторія. За минулий рік у Франції бензин подорожчав на 10-15 %, а ціна дизпалива зросла на 24 %. «Жовті жилети» спочатку зажадали зниження податків на пальне, оскільки 60 % його нинішньої ціни складається саме з податкових зборів на користь держави. Також влада мала намір на початку наступного року підняти ціну ще раз.
Учасники руху «жовтих жилетів» усе частіше почали говорити, що насправді вони протестують проти загального підвищення вартості життя у Франції в усіх аспектах, оскільки нинішній французький уряд «заліз у кишеню» до простих французів під слушним приводом захисту навколишнього середовища. А за рахунок податкових надходжень від продажу пального він компенсує втрати від рішень у податковій сфері, прийнятих минулого року. Нагадаємо, що рік тому парламент Франції провів реформу «податку на багатство», який діяв 35 років. І нібито податок на паливо дозволить «заткнути дірки» в бюджеті після його скасування.
З одного боку, претензій у французьких громадян накопичилося більш ніж достатньо, а ціни на паливо стали тією самою «останньою краплею». З іншого – є низка досить неоднозначних факторів. А саме – організація акцій протесту та їх характер. «Жовті жилети» не схожі на попередніх протестантів – вони не належать до профспілок або політичних партій (обидва «гравці» приєдналися до протестувальників пізніше). Вони децентралізовані, але на диво добре організовані, не мають лідерів і офіційних представників. При цьому скоординовані та охоплюють нові регіони й міста. Це пояснювали тим, що участь у акціях була ініційована в соціальних мережах.
Щодо характерів протестів варто зазначити таку тенденцію: в перші тижні дії в основному обмежувалися перекриттям доріг. Потім же вони переросли в акти вандалізму – розбиті вітрини та зламані світлофори, пошкодження одного з символів країни – Тріумфальної арки, а потім і серйозні бійки з поліцією, що закінчилися великою кількістю постраждалих. І хоча, за даними соцопитувань, близько 70-74 % французів підтримують вимоги протестуючих, менше половини з них підтримують насильницькі методи протестів. До речі, серед атакованих об’єктів був і один досить незвичайний – Український культурний центр у Парижі. Цей факт доповнився низкою інших: фото «жовтих жилетів» з прапорами «ДНР», опубліковані в пресі, опубліковані та поширювані в соцмережах «25 вимог “жовтих жилетів”», одна з яких пропонує вихід Франції з ЄС і НАТО. Логічно, що таким чином Росія може реалізовувати довгострокову стратегію, спрямовану на ослаблення й розпад європейських і трансатлантичних євроінтеграційних структур. Також британська газета The Times повідомила, що під час паризьких протестів у Твіттері з’явилися тисячі акаунтів, які підігрівали настрої французів. З досвіду попередніх російських пропагандистських кампаній, наприклад пов’язаних із Брексітом або виборами в США, стало ясно, що це ознака того, що хтось іззовні намагається маніпулювати протестами. Прес-секретар Кремля назвав звинувачення «не чим іншим, як наклепом».
Однак британські та французькі журналісти виявили, що таємничі акаунти в Твітері поширюють фото й відео зі «звірствами» французької поліції щодо демонстрантів. Сюжети відповідним чином підготовлені та не показують, наприклад, провокацій демонстрантів. Зараз французькі організації, що займаються боротьбою з дезінформацією, визначили 600 акаунтів в Твіттері, відомих поширенням проросійських поглядів, які раптово зосередилися на протестах у Франції.
Ми ж, як завжди, перевіряємо наявність інформаційних операцій за допомогою системи Attack Index. Графік будувався за ключовими словами «жовті жилети» з обмеженням по медіа Росії з вересня по грудень 2018 року. Оцінка системи – 6 (рівень небезпеки для досліджуваного об’єкта досить відчутний). Є один абсолютно неприродний сплеск, далі інформаційні хвилі мають нерівномірний характер і нагадують графік-«сомбреро», який свідчить про наявність інформоперації (рис. 1).
Пік першої неприродної хвилі припадає на 24 листопада, коли протести переросли в агресивні та почався прояв силових методів з боку поліції, на що й було зроблено акцент у російських новинах. Але в топі матеріалів можна побачити і кілька досить своєрідних, де проводяться паралелі з Україною (!). Так, російський журналіст Володимир Соловйов на сторінці в Twitter розмістив відео з місця придушення протестів. У сюжеті французька поліція застосовує водомети і сльозогінний газ проти мітингувальників, які спорудили навіть барикади зі старих меблів і підручних засобів. Коментуючи відео, журналіст натякнув на початок протестів у Києві: «Дивиться зараз на це Янукович і думає: а виявляється, можна було і так».
Ще один неоднозначний пост того день розмістили на так званій «платформі соціальної журналістики» КОНТ:
На цій самій платформі 24 листопада було розміщено «пост очевидця» масових протестів. Тут можна побачити безліч журналістських штампів, які описують «звірства» поліції стосовно «простих французів, які намагаються боротися за свої права» (по суті, «дзеркало навпаки» штампів російських медіа, використовуваних свого часу стосовно подій на Майдані в 2013-2014!).
Серед топ-20 джерел новин у Рунеті практично немає офіційних, як за весь період запиту (рис. 2), так і в пікову дату активності (рис. 3). Зате на перших позиціях – вже згаданий КОНТ і сепаратистський портал «ПравдоРУБ». Інформагентства типу ТАСС або Федерального агентства новин навіть із нейтральними заголовками повідомлень про протести губляться на загальному тлі, або за тональністю швидше негативні (наприклад, заголовок Російської служби ВВС «Паливний протест у Парижі: поліція застосувала сльозогінний газ» також зчитується як негативний).
Павутина зв’язків між медіа теж показує серед основних джерел далеко не інформаційні агентства, а заблоковані на території України (як сепаратистські та небезпечні для персональних даних) медіа – REN-TV і «РИА Новости» (рис. 4).
Що стосується емоційного забарвлення, то загалом теж переважають негативні публікації (рис. 4). Пікові точки відхилень припадають на 8 і 10 грудня і також пов’язані з критикою дій французької поліції та оголошенням надзвичайного стану Макрона.
Графік інформоперацій (рис. 5) показує значні відхилення від нормальної інформаційної хвилі. Система визначила, що 20 листопада виявлено найбільший збіг шаблону інформаційної операції. На основному графіку (рис. 1) це період так званого «затишшя».
Новини в Рунеті цього дня характеризуються емоційністю та деякою хаотичністю. Наприклад, серед найпопулярніших – повідомлення про те, що влада Франції не буде виконувати вимоги демонстрантів і скасовувати податок на паливо. Наступні – про арешт чотирьох підозрюваних у підготовці терактів, а також про велику кількість постраждалих. А ось одна – особливо цікава в контексті «російського сліду» – опублікована на порталі «Империяnews.ru» під назвою «Марін Ле Пен обурилася насильством французьких поліцейських над старим» (всі згадали «розп’ятого хлопчика»?). У ній розповідається про розповсюджуване в Мережі відео, «де французькі поліцейські безжально збивають з ніг літнього чоловіка». І лише в кінці згадується лідер французької партії «Національний фронт» Марін Ле Пен, яка так прокоментувала відео: «Наскільки доцільно таке насильство над старим нешкідливим месьє? Водночас віддаються накази не чіпати злочинців у кримінальних районах, де твориться беззаконня, в “чорних блоках”. Ці подвійні стандарти вносять свій внесок у роздратування французів».
В цілому, наслідки протестів уже відчуваються – вони призвели до падіння рейтингів правлячої партії та чинного президента, а в опитуваннях про голосування на виборах до Європарламенту лідирує партія Марін Ле Пен, яку відкрито підтримує уряд РФ. А ослаблення позицій Макрона матиме негативні наслідки для України через роль, яку Франція грає в «нормандському форматі», а також у питанні консенсусу про збереження антиросійських санкцій Європейського Союзу.