1. Вступ
1.1. Щоб почати роботу, заповніть, будь ласка, форму реєстрації.
1.2. Після заповнення форми реєстрації ви отримаєте доступ до особистого кабінету. У ньому можна буде користуватися аналітичними інструментами сервісу Attack Index.
1.3. Attack Index – інтегральний показник рівня інформаційної небезпеки. Він враховує ряд параметрів: загальну інформаційну активність, активність можливих конкурентів, відхилення середнього фону, наявність інформаційних операцій та стадій їх розвитку, ретроспективу і динаміку негативної тональності публікацій, ступінь хаотичності інформаційних процесів.
1.4. Після реєстрації ви відразу отримаєте безкоштовний стартовий пакет UNO, який покаже можливості сервісу і надасть оперативну інформацію про нещодавні події для будь-якого об’єкту дослідження.
1.5. У кабінеті зберігається історія звітів і зроблених вами запитів. Отримати доступ до них можна в будь-який час, навіть після закінчення дії тарифу.
1.6. Не забувайте звертатися до короткого глосарію – списку термінів, які ми використовуємо в наших звітах (він завжди доступний в верхній панелі).
2. Запит
2.0 При складанні запиту рекомендуємо вводити до 3-5 ключових слів і не вибирати всі бази джерел одночасно. Заповнювати всі поля не обов’язково. Регістр літер не враховується. Через кому вказуються всі слова які мають згадуватися в тексті, через пробіл – слова що стоять одне від одного не далі ніж 1 слово.
2.1 При заповненні полей враховуйте їх призначення. Розширена інформація про кожне поле з’явиться при наведенні курсора на символ (i).
2.2 У першому полі (Ключові слова) напишіть ім’я або назву об’єкта/персоналії для дослідження, яку хочете дослідити. Система шукає інформацію за ключовим словом, враховуючи можливість часткових збігів.
2.3 Якщо ви хочете шукати згадки без спрощень, точно так, як воно написано, – введіть їх у другому рядку (Точні ключові слова). Це може бути дуже важливим, якщо ключове слово не повинно відмінюватися або бути частиною іншого слова. Наприклад: СБУ, Oki, НАТО.
2.4 Непрямі або додаткові теми чи уточнення можна написати в третьому рядку (Уточнення). Наприклад, це може бути вид продукції або зона активності, з якою об’єкт дослідження пов’язаний найбільше.
2.5 Якщо ви знаєте, що саме серед публікацій точно не потрібно враховувати, впишіть їх в четвертий рядок (Виключити) – наприклад, об’єкт дослідження точно не займається якимось видом спорту або належить до конкретного міста. Також із дослідження можна виключити певну дату, представивши її в форматі РРРР.ММ.ДД.
2.6 У запиті можна вибирати мову публікацій (сайти з кирилицею або латиницею), регіональну приналежність і тип бази даних з інформацією (бази даних моніторингу сайтів; блогів, форумів, соціальних мереж; теле/радіокомпаній). Також окремо ви можете подивитись окуповані території України.
2.7 Рекомендується використовувати при складанні запиту лише одну з баз – кириличну або латиницю. Кирилична – для української та російської, латиниця – для англійської, наприклад;
2.8 У полях з датами виберіть інтервал часу, за який необхідно вивчити інформаційний простір щодо об’єкту дослідження. Аналітична система використовує машинне навчання і надає релевантні дані на певному періоді, мінімальний період навчання – 1 місяць. У разі потреби актуальні публікації можна подивитися в інформаційній картині для кожної дати.
2.9 Функція “Відстеження” дозволить автоматично відправляти запит раз на добу. Система надсилатиме повідомлення про появу нових публікацій і поточне значення баллу Attack Index на вказану у профілі адресу електронної пошти. Буде доступний динамічний звіт в якому буде графічно відображено історію змін баллу.
2.10 До запуску “Відстеження” перевірте ключові слова, які будуть відслідковуватися через звичайний запит з обраним періодом мінімум в 6 місяців! Для того, щоб упевнитися, що для їх дослідження є достатньо даних і вибірка матеріалів сайтів правильна. “Вартість” функції відстеження – 30 деталізацій.
3. Звіт по об’єкту дослідження
3.1. Звіт представляє собою систему аналітичних показників інформаційної небезпеки для об’єкта дослідження. Кожний “пазл” – це частина звіту. Можна відкрити якийсь один чи всі одразу, натиснувши стрілку біля слова “Звіт”.
3.2. Над панеллю частин звіту є показники кількості публікацій, залученої аудиторії, кількості позитивних, негативних і нейтральних публікацій.
3.3. Бал Attack Index приймає значення від 0 до 10. Чим вище бал – тим більше є ознак інформаційних ризиків для об’єкта дослідження. Інтерпретація отриманого балу наводиться у звіті.
3.4. Розділ «Інформаційна картина» містить графік розподілу кількості публікацій за датами досліджуваного періоду. При наведенні курсора на піки показується кількість публікацій на день. При натисканні мишкою на дату формується додатковий запит на топ-30 сюжетів публікацій, пов’язаних із цією датою. Кількість сюжетів може бути меншою, оскільки дуже часто об’єкт дослідження згадується лише в одному або в декількох сюжетах. У розділі «Інформаційна картина» так само показується топ-20 джерел публікацій з усього періоду запиту. Якщо публікацій понад 1000 – будується рейтинг за останньою опублікованою тисячею публікацій.
3.5. Розділ «Сентимент аналіз» показує співвідношення позитивних і негативних публікацій. При натисканні мишкою на дату виводиться найбільш популярна публікація відповідної тональності. Сама тональність визначається за допомогою машинного навчання. Слід враховувати, що людству властиво більшою мірою реагувати на негативні події або явища, що так само передається і ЗМІ. Тому не завжди наявність негативних індикаторів свідчить про негативний стан об’єкта дослідження. Може бути так, що ведеться дуже позитивна діяльність в умовах негативного оточення (війна, боротьба з корупцією і т. ін.). Більш докладну інструкцію з інтерпретації графіка тональності ви знайдете за посиланням.
3.6. Розділ “Характеристика джерел” містить інформацію про джерела з публікаціями релевантних результатам запиту: редакційна якість за ступенем об’єктивності, ступінь унікальності контенту, частота розміщень, форма власності, тематична категорія, країни.
3.7. «Тренди» графічно представляє відхилення від середнього рівня згадування об’єкта за період. Максимальне відхилення показано жовтим насиченим кольором, середній рівень – зеленим. Наприклад, на період запланованих заходів (прес-конференція, інтерв’ю) повинні бути інформаційні сплески. При наведенні курсора на графік можна побачити, на яку дату припадає відповідна інформаційна активність. Для піку найбільшої інформаційної активності виводиться рейтинг топ-20 джерел. Якщо необхідно, кожний сплеск можна досліджувати додатковим запитом через звуження тимчасового інтервалу дослідження.
3.8. Розділ «Інформаційні операції» показує виявлені модеровані хвилі інформації. Чим вище і рівномірніше червона область хвильового графіка – тим більше ситуація навколо об’єкта дослідження відповідає інформаційній операції.
Етапи життєвого циклу інформаційних операцій: 1 – фон; 2 – затишшя; 3 – «артпідготовка»; 4 – затишшя; 5 – атака/тригер зростання; 6 – пік завищених очікувань; 7 – втрата ілюзій; 8 – суспільне усвідомлення; 9 – продуктивність/фон
Графік «Контурна карта інформаційних операцій» дозволяє в деталях розібратися в датах початку і загасання виявлених хвиль, обумовлених інформаційними впливами. Чим більш насичений червоний колір – тим більше ознак інформаційної операції. Система аналізує наявність інформаційної операції тривалістю від 7 до 30 днів. При переміщенні курсора вертикально за датою можна побачити максимальне значення ймовірності збігу інформаційної динаміки з класичним шаблоном інформаційної операції. Можна відстежувати максимальне значення параметра інформаційної операції (приймає значення від 0 до 100). Це значення відповідає кількості днів К, протягом яких відбувалися основні фази операції.
Для виявлених областей і дат інформаційних операцій представляються: топ-5 інформаційних сюжетів відповідних операцій та топ-10 ресурсів – розповсюджувачів інформації.
3.9. Розділ «Зв’язки джерел» представляє топ-20 джерел за виявленими днями найбільших інформаційних сплесків або проведення інформаційної операції. Рейтинг будується за кількістю публікацій на одному джерелі. Павутина зв’язків показує взаємозалежність (наприклад, передрук чи наявність посилань) 20 найбільш значущих об’єктів інформаційного сплеску або операції в розраховану дату. Розмір кола джерела залежить від кількості публікацій. При натисканні миші на назві джерела синім кольором показується зв’язок для вибраного джерела з іншими. Суцільними лініями показуються найсильніші зв’язки між джерелами.
3.10. У розділі “Стабільність та прогноз” оцінюється стабільність інформаційної динаміки за методом Херста. Значення коефіцієнта Херста, близькі до 0,5, говорять про хаос процесу. Чим ближче значення до 1 – тим стабільніший процес, майбутня поведінка повторює минулу, процес дотримується свого тренду. Різкі стрибки цього коефіцієнта свідчать про наявність дуже різних неоднорідних процесів. Можливо, слід збільшувати досліджувані часові проміжки – для розуміння складових інформаційної активності досліджуваного об’єкта.
Якщо коефіцієнт дозволяє, система генерує графіки розвитку ситуації за чотирма методами: лінгво-кореляційний, визначення кризової ситуації, визначення тренду розвитку ситуації, визначення періодичних процесів.
- Лінгво-кореляційний метод
Прогноз здійснюється лінгвістичним методом прогнозування, який використовується для обробки природної мови, зокрема для передбачення наступних слів у висловлюванні, якщо відомі всі попередні. При цьому вважається, що умовна ймовірність появи наступного слова залежить від попередніх слів і їх послідовностей. Для прогнозування часового ряду, як відомо, також використовується припущення, що ймовірність і його значення визначаються попередніми значеннями.
- Метод визначення кризової ситуації
Метод, запропонований Д. Сорнетте, базується на аналізі регулярності ринкових цін на товарних та фондових ринках до кризи. Основна ідея цього методу випливає з аналізу фінансових часових рядів напередодні кризи і полягає у тому, що до кризи ці значення характеризується зростанням за степеневим законом, ускладненим періодичними коливаннями, що сходяться до критичної точки, коли ймовірність колапсу досягає максимального значення.
- Метод визначення тренду розвитку ситуації
Поліноміальна регресія моделює лише розвиток тренду складової часового ряду. Історичний ряд даних розкладається за методом найменших квадратів у відповідності із заданим ступенем поліному. Поліноміальна регресія може застосовуватися у математичній статистиці при моделюванні трендових складових процесів, що розвиваються у часі.
- Метод визначення періодичних процесів
Метод розкладання у ряди Фур’є дозволяє знайти періодичні форми процесів, наприклад відображення редакційних політик джерел у часі за застосованим запитом. За отриманою апроксимованою формулою відбувається подальше прогнозування.
3.11. Розділ “Цитування” містить фрагменти прямої мови, що присутні у повідомленнях, які відповідають запиту. Надається більше 1000 цитат за останній тиждень
3.12. Розділ “Теги” показує ті, що були знайдені у повідомленнях по запиту і помічені символом «#». Більшість тегів зазвичай присутні у соціальних мережах, але можуть бути використані і на інших ресурсах
3.13. Розділ “Портрети” містить список іменних сутностей – персон і організацій, які згадувались у повідомленнях, що відповідають запиту. Показується зв’язок для вибраного об’єкта з іншими.
3.14 Розділ “Гео” – це інтерактивна географічна мапа із визначеними географічними назвами та частотою їх згадувань
4. Система оплати
4.1. Списання запитів з рахунку відбувається по мірі відправлення запитів. Деталізація списується при кліках на графіках динаміки та тональності і розкритті заголовків сюжетів.
4.2. Пакети розрізняються тривалістю періоду (в місяцях), за який можна зробити запит на перегляд, і кількістю звітів, які можна зберігати в особистому кабінеті.
4.3 Період активності пакетів становить 30 днів.
